Вперше з моменту воскресіння Христа, для підтвердження правдивості об’явлень, Бог вчинив настільки вражаюче чудо в призначеному часі і місці.
Об’являючи себе португальським дітям, Богородиця обіцяла великий знак наприкінці об’явлень в Фатімі. Вона сказала, що зробить чудо, щоб усі повірили.
Марія розповіла Люсії, Франціску та Жасінті про чудо за три місяці наперед до його здійснення, вказавши точне місце і час події: 13 жовтня 1917 року в Кова-да-Ірія. Засоби масової інформації, вороже налаштовані до Католицької Церкви, не вірили в правдивість об’явлень, і тому ця інформація була поширена з наміром осміяти та дискредитувати віруючих та Католицьку Церкву.
Велике переслідування
Слід пам’ятати, що в 1910 році, за сім років до появи Матері Божої у Фатімі, владу в Португалії взяли на себе масони, які мали мету знищити Католицьку Церкву в межах двох поколінь.
Нова влада, яка вирішила вступити в боротьбу з Богом заявила, що католицизм – це найбільший ворог людства, опіум для людей і тому його слід якнайшвидше знищити.
Почалися жорстокі переслідування Церкви, репресії духовенства та мирян; багато з них постраждало від мученицької смерті. Примас Португалії та найбільш невигідні єпископи та священики були вигнані з країни. Лісабон було оголошено в 1915 році атеїстичною столицею світу. Королівську сім’ю було знищено до останньої дитини. І власне тоді, коли в Португалії тривало велике переслідування віруючих, коли вся Європа була ареною кривавих битв Першої світової війни, а до влади в Росії прийшли комуністи, Господь Бог вибрав незвичайний спосіб звернутися до совісті людей через об’явлення Матері Божої в Фатімі.
13 травня 1917 року Марія вперше з’явилася трьом маленьким дітям: 10-річній Люсії, 9-річному Франціскові та 7-річній Жасінті.
Оскільки новини про об’явлення поширилися по всій країні, люди масово почали приїжджати до Фатіми. Атеїстична влада, налякана розвитком подій, заарештувала Жасінту, Франціска та Люсію. Під загрозою страшних тортур вони намагалися змусити їх засвідчити, що не було жодних об’явлень. Діти, однак, залишалися непохитними і через кілька днів їх відпустили на волю.
Рішучість і кількість паломників
Під час третього об’явлення 13 липня 1917 року, Богородиця оголосила про вражаюче чудо: «У жовтні […] вчиню настільки велике чудо, щоб усі повірили, що ці об’явлення правдиві». Марія точно визначила його місце і час, а також заявила, що це буде спеціальний знак, даний від Бога, щоб кожен міг повірити і прийняти Його заклик до покаяння.
Слід пам’ятати, що 1917 рік був одним з найважчих, адже три роки тривала Перша світова війна – найстрашніша з усіх тодішніх воєн. Атеїстична португальська влада зробила все можливе, щоб завдяки акціям пропаганди і залякування запобігти зібранню людей на оголошеному місці подій 13 жовтня. Розповсюдили навіть чутки про те, що на місці об’явлення з’явилася бомба.
Було відправлено кілька тисяч солдат, щоб ті заблокувавши дороги, які ведуть до місця об’явлень, не дозволили людям збиратися там. Проте рішучість та кількість паломників були настільки великими, що всі дії влади виявилися неефективними.
До полудня 13 жовтня 1917 р. на місці об’явлень зібралася величезна кількість людей. Їх налічувалося понад 80 тис. осіб. Багато хто з них подолав десятки, а то й сотні кілометрів, переважно пішки, на ослах, а також возах і машинах. Серед присутніх знаходились не тільки прості люди, а й дуже скептично налаштовані вчені, журналісти та атеїсти. Солдати Національної гвардії безуспішно намагалися зупинити безліч людей, що тиснулись з усіх боків. Коли натовп перервав одне крило, солдати пішли на його підтримку. Скориставшись нагодою, люди дісталися до іншого місця.
Люсія, Франціско і Жасінта тішились, що в останній день об’явлення станеться диво, завдяки якому люди повірять і отримають послання Матері Божої.
Однак 13 жовтня дітям було дуже важко добратись до Кова-да-Ірія з Алджустрел.
«Ми вийшли з дому дуже рано, – розповіла Люція – зважаючи на те, що могли затриматись в дорозі. Люди приходили масово […]. Навіть бруд на дорозі не заважав їм, щоб ставати на коліна в смиренній і благальній поставі […]. Коли ми прийшли до Кова-да-Ірія – то зупинилися біля скельного дуба, під впливом внутрішнього натхнення я просила людей закрити парасольки, щоб можна було помолитись розарій. Незабаром ми побачили відблиск світла, а потім Матір Божу над скельним дубом».
Вражаюче чудо сонця
Мати Божа сказала дітям: «Хочу, щоб на цьому місці збудували каплицю на Мою честь. Я – Мати Божа Цариця святої Вервиці. Також хочу, щоб ви надалі щодня молилися на вервиці. Війна закінчиться й військові скоро повернуться до своїх домівок».
Люція просила про зцілення хворих і навернення грішників. Мати Божа відповіла: «Одних – так, других – ні. Треба, щоб вони виправилися, щоб просили прощення за свої гріхи». І зі сумним виразом обличчя додала: «Нехай люди не ображають більше Бога своїми гріхами, бо Він і так вже зневажений». […] Вона знову широко розкрила свої руки, які сяяли сонячним світлом. Увесь час, доки Вона піднімалася, її блиск відбивався від сонця.
Того дня небо було затягнуте темними хмарами і з самого ранку йшов проливний дощ. Всі були повністю мокрі і стояли в болоті, очікуючи на оголошене диво. Раптом дощ перестав, випогодилося і зібрані побачили, що з сонця на всі боки почали вистрілювати промені світла в червоному, зеленому, жовтому і синьому кольорах, які змінювали один одного. Одночасно диск сонця з шаленою швидкістю кружляв навколо власної осі, немовби був гігантським вогняним колом, і наближався до землі, кидаючи на землю, дерева, скелі і людей промені такого чудесного, сильного, кольорового світла, якого ніхто ніколи раніше не бачив. Сонце тричі зупинялося, і три рази цей дивовижний танець знову і знову повторювався. У якийсь момент сонце стало падати і зиґзаґами наближатися до землі. Здавалося тоді, що відбудеться космічна катастрофа: зіткнення сонця з землею. Тоді весь натовп впав на коліна. Люди кричали від жаху, благали про милосердя і висловлювали жаль за гріхи. Деякі вголос сповідались, думаючи, що це кінець світу. Люди, стоячи на колінах, плакали і молилися. Це незвичайне явище тривало близько 10 хвилин. У цей короткий час земля, яка в результаті сильного дощу перетворилася в справжнє болото, була повністю висушена, а вимоклий до останньої нитки одяг присутніх людей повністю висох і виглядав так, ніби щойно з пральні. Під час цього захоплюючого чуда відбулося тисячі навернень і зцілень від різних хвороб. Найосвіченіші та найінтелігентніші люди дивилися на це дійство оторопівши, як малі діти.
Один зі свідків чуда так описав цю незвичайну подію: «Я вдивлявся у сонце. Воно здавалося дуже блідим. Проте, зовсім не разило своїм блиском. Воно виглядало, як снігова куля, що обертається навколо своєї власної осі. Раптом відірвалося від неба і зиґзаґами почало падати в напрямку землі. Під впливом неймовірного страху я сховався між людьми. Всі плакали, чекаючи кінця світу.
Поруч зі мною стояв якийсь чоловік, який весь день насміхався над паломниками, тому що, за його словами, ці простачки прийшли до Фатіми тільки для того, щоб побачити маленьку дівчинку! Я глянув на цього чоловіка. Він стояв, як спаралізований. Його погляд був прикутий до сонця, а все його тіло тряслось. Потім він впав на коліна, здійнявши руки до неба і вигукнув: “Мати Божа! Мати Божа!”. Свідки чуда, плакали, кричали, закликали Бога на допомогу і благали про прощення гріхів… Під час цього дива, весь світ навколо набував кольору веселки».
Єпископ Фатіми в офіційному пастирському листі написав про чудо сонця так: «Десятки тисяч людей бачили цей танець сонця, бачили його люди з різних груп і соціальних верств, віруючі і невіруючі, журналісти головних португальських газет, а також люди, які перебували поза місцем зібрання». В Біблії чуда називаються «перстом Божим» (Вих 8, 15; Лк 11, 20). Диво з сонцем було подією, яка ніколи раніше не мала місця в історії людства. Вперше з моменту воскресіння Христа, для підтвердження істинності об’явлення, Бог вчинив таке вражаюче чудо у вказані час і місце. Його бачили в радіусі декількох десятків кілометрів. Італійський вчений Піо Шіатіці, який був свідком цієї неймовірної події, сказав: «Не може бути жодних сумнівів щодо історичності цієї події… Тільки Богу ми повинні приписати найбільш очевидне та найбільше диво історії…».
Реакція атеїстичної влади
Основні масонські сили, які правили в той час в Португалії працювали в секретній організації Карбонарія, засновником якого був інженер Антоніо да Сільва, а керували нею Альфонсо Коста і Магалхес Ліма. Пам’ятного 13 жовтня 1917 року Антоніо да Сільва був свідком чуда сонця. Завдяки цьому він став одним з перших масонів, який похилився перед страшним чудом. Відразу ж почав говорити про примирення з Церквою. Це не сподобалося багатьом його друзям. Антоніо да Сільва було знеславлено, «облито брудом», а його життю загрожувала небезпека.
Оскільки багато атеїстів навернулися відразу після чуда, масонський уряд намагався очистити себе від тих елементів, які могли б «поступитися» чуду. У засобах масової інформації була зроблена спроба висміяти цю подію і десятки тисяч його свідків. Масонські ложі розробили справді диявольський план висміювання католиків та їхньої віри. Вільні масони влаштовували блюзнірські паради, в місці об’явлень виголошували промови, які заперечували існування Бога. Разом з тим Церкві було суворо заборонено організовувати будь-які релігійні зібрання і процесії. Урядово-масонські пропагандистські місії невтомно діяли тоді на території всієї Португалії. Бюлетені та памфлети зневажали об’явлення та священиків – особливо єзуїтів, яких вважали головними винуватцями. Після чуда сонця святократські мародерства, різні глузування, спроби насмішок і дискредитації принесли протилежний результат. Чудо сонця сприяло прийняттю португальцями надзвичайних подій у Фатімі, а також для зміцнення їхньої католицької віри. Об’явлення Матері Божої в Фатімі, призвели до того, що доля атеїстичної революції в Португалії була вирішена наперед. Все більше і більше зростав опір суспільства, і серед можновладців поширювалися великі непорозуміння. Незабаром правляча масонська влада дозволила зайняти посаду президента консервативному Сидонію Пайзу, який щораз більше підтримував релігійні справи. З цієї причини його застрелили менш, ніж через рік після приходу до влади. Він помер на операційному столі, з розп’яттям на грудях. Після його смерті настав період названий «часом абсолютного тероризму». По всій Португалії щодня вибухали бомби. Таким чином, через знущання, масони намагалися будь-якою ціною зберегти владу. Однак у Фатімі з’являлися щораз більші натовпи паломників, незважаючи на те, що влада суворо забороняла це, поставивши на дорозі сильний загін Республіканської Гвардії та армії. Всупереч застосуванню керівництвом грубого насилля люди не дали себе залякати. Оскільки натовпи паломників безперервно росли, в 1922 р. агенти уряду висадили в повітря каплицю, побудовану на місці об’явлень, а пізніше бомби вибухали по всій Португалії, особливо в Лісабоні і Порто. Глибока віра людей і їх колишня молитва була однак такою потужною духовною силою, що не вдалося її знищити навіть за допомогою армії.
В 1927 р. революціонери-масони зовсім втратили підтримку, самі себе виснажили в безглуздій боротьбі з католицьким Костелом і віддали владу в руки віруючого професора університету в Цоімбрзе – Олівера Салазара. Що сталося з головними масонсько-атеїстичними ватажками революції? Так от Ліма помер сповнений розчарування, Цоста натомість емігрував в Париж, де – на превеликий подив для всіх – покинув атеїзм, зв’язався із спіритизмом і помер, будучи одержимим. Який парадокс – програв трьом малим безграмотним дітям, яким об’явилася Мати Божа.
Вам подобається вміст нашого сайту?
Підтримайте нас!