Чи страждання має сенс?

«У стражданні криється особлива сила, що наближує людину до Христа, якась надзвичайна благодать» (святий Йоан Павло ІІ, Salvifici doloris, 26).

Відповідь на запитання про сенс страждань дає нам сам Бог. Передусім Він говорить нам, що страждання і смерть — це результат первородного гріха (див. Бут 3, 1‑19). Перші люди перестали вірити у те, що Бог справді їх любить і що тільки Він потрібний їм для щастя. Вони повірили у брехню сатани, ніби відхід від Божих заповідей дасть їм повну свободу і щастя. Відкидаючи Бога, люди потрапили у трагічну ситуацію страждання й смерті та поневолення силами зла. У цій ситуації Бог не залишає їх самих. Він входить у людську реальність смерті й гріха, стаючи справжньою людиною. Аби визволити людей із неволі сатани, гріха і смерті, Ісус Христос бере на себе, з історії життя кожної людини, всі її гріхи і страждання. «Він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. (…) Він був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші» (Іс 53, 4‑5). Він міг так зробити, оскільки, як істинна людина, був також істинним Богом, а в Бога завжди є «тепер», для Бога нема минулого чи майбутнього. Ісус Христос відчув тягар гріхів усіх людей у страшній муці та смерті на хресті. Через своє воскресіння Він визволив людей із неволі сатани, знищив усі гріхи, переміг смерть і зробив так, що кожне людське страждання разом із Його стражданням на хресті стає дорогою спасіння, джерелом невимовних благодатей, участю в Його стражданнях за спасіння світу. Страждання має сенс лише в єдності з Христом. Пам’ятай, що Божий Син, стаючи істинною людиною, з’єднався з кожним. Не забувай, що це сам Бог страждає у кожній хворій і стражденній людині, в кожній із мільйонів людських істот, які живуть у біді та нужді, яких брутально використовують, які вмирають від голоду, які стають жертвами тортур і тероризму. Цю зворушливу правду Божої любові, яка співстраждає з людиною, ми відкриваємо тільки на шляху віри. Коли людина споглядає з вірою на розіп’ятого Христа і єднає своє страждання з Його стражданнями за спасіння світу, то відкриває радісну правду, що муки, які вона зносить, стають благодаттю, великим благословенням, шляхом дозрівання до остаточної зустрічі з Богом. «Якщо ж ми страждаємо разом із Ним, (то) щоб разом із Ним і прославитися» (Рим 8, 17); «Тією мірою, якою берете участь у Христових муках, радійте, щоб і в славному Його з’явленні раділи й веселились» (1 Пт 4, 13). Єднаючись зі страждаючим Христом, віддаючи Йому своє страждання, ми відкриваємо, що воно є великим даром і благодаттю, часткою страждань Христа за спасіння світу. Якщо збунтуєшся і не віддаси свого страждання Ісусові, то воно стане силою, яка знищить усе твоє життя. Пам’ятай, що коли ти страждаєш, то Господь Бог є першим, хто несе тягар Твого страждання, а воно — лише мала частина Його страждань за спасіння світу. Не бунтуй, тільки подякуй Богові за цей важкий досвід. Віддай своє страждання Ісусові.

Дозволь Ісусові зцілити тебе

Щоб Ісус міг увійти до твого серця, міг його лікувати та зцілювати, ти маєш виконати такі умови:

  1. Припини чинити усякий гріх, бо він є причиною всіх твоїх нещасть.
  2. Довірся Богові та повір у Його безконечне милосердя. Ісус Христос говорить: «Що більша нужда, то більше право на Моє милосердя» (Щоденник, 723). Визнай усі свої гріхи Ісусові в таїнстві Покаяння та прийми Його в Євхаристії і таїнстві Єлеопомазання.
  3. Пробач усе всім, ні на кого не тримай зла в серці.
  4. Якщо займався (-лася) чарами, користувався (-лася) послугами біоенерготерапевтів, потрібно негайно це припинити і зректися сил зла, які через них діяли.
  5. Молися щоденно на вервиці, Дев’ятницею до Божого милосердя, читай Святе Письмо, якнайчастіше приймай Ісуса у Святому Причасті й поклоняйся Йому в Пресвятих Дарах.

Молитва пожертвування страждань

Ісусе, Божественний Спасителю, через Непорочне Серце Марії жертвую Тобі свої страждання: психічні, фізичні і духовні, у намірах Святої Церкви, за священиків, у намірах редакції «Любіть одне одного!» і апостольства життя (можна додати інші наміри).

Вилий на світ струмені Твого милосердя, наверни невіруючих, звільни залежних, огорни опікою сім’ї, щоб силою Твоєї благодаті вони протистояли підступам злого духа. З’єднай подружжя, яким загрожує розлучення; батькам дай любов і мужність, щоб вони прийняли кожну зачату дитину і берегли життя аж до природної смерті. Старших обдаруй благодаттю єднатися з Тобою у стражданні. Молоді і дітям дай чисті серця, вільні від будь-якого поневолення, готові виконувати Твою волю.

Вчини, щоб страждання не знищило в мені надію, щоб моя віра не гасла, а любов не зменшувалася. А коли прийде кінець мого життя, прийди до мене і заведи до свого Царства. Амінь.