Святий Йоан Павло ІІ навчає: «Основне завданням сім’ї – це служити життю, реалізувати в історії перше благословення Творця – передавати Божий образ від людини до людини через народження» (Familiaris consortio, 28).
Уся історія спасіння, записана у Святому Письмі Старого і Нового Завіту доводить, що Бог створив людину з любові і для любові. Можна сказати, що у Святій Трійці Бог був «самодостатнім» і не потребував більше нікого, – проте створив людину, з якою хотів ділитися любов’ю. Таємниця віри в Бога в Трійці Єдиного говорить, що Бог Син походить від Бога Отця, а Дух Святий походить від них обох. Якоюсь мірою людська сім’я має віддзеркалювати взаємини Отця, Сина і Святого Духа, тому жінка була створена з ребра чоловіка, а взаємна любов та інтимна єдність чоловіка і дружини дає початок новому людському життю. Святий Йоан Павло ІІ стверджував: «Плідність є плодом і знаком подружньої любові, живим свідченням повного взаємного самовіддання одне одному» (FC 28).
Отже, Бог заповів людині участь у ділі створіння. Подружня любов повинна вести до виконання завдання: «Будьте плідні і множтеся, і наповняйте землю» (Бут 1, 28). Катехизм підкреслює: «Чоловік і жінка, покликані давати життя, беруть участь у творчій силі та батьківстві Бога (…) Вони повинні виконувати свій обов’язок з усією людською і християнською відповідальністю» (KKЦ 2367).
Відповідальність – це ключ до виконання Божої волі в таїнстві Подружжя. З’єднані в одне тіло, чоловік і жінка не можуть ставати егоїстами і думати тільки про свої почуття та відчуття. Вони мають зважати на причину, яка дозволяє їм відчувати взаємну любов і радість подружньої єдності, – цією «причиною» є сам Господь, який дарував їм життя й дав силу передавати життя.
«Тільки захищаючи ці два істотні аспекти – єднання й народження – подружній акт нерозривно зберігає своє значення взаємної і справжньої любові та своє спрямування до найвищого покликання людини до батьківства» (KKЦ 2369). Інакше кажучи, тільки егоїстичний пошук лише сексуального задоволення та заперечення плідності знищують саму сутність подружньої любові і змінюють порядок, який Бог установив на самому початку.
Ми – учасники війни, яку оголосив людству сатана, прагнучи знищити Боже діло. Скориставшись егоїзмом та гординею перших людей («Ви станете, як Бог»), сатана сприяє розірванню зв’язку між Богом та людиною, тобто гріху, що веде до смерті. Таким самим методом він спонукає нас шукати враження та задоволення, підсовуючи нам ідеї, що ведуть до неминучої духовної смерті: порнографія, проституція, позашлюбний секс, мастурбація, контрацепція, аборт, штучне запліднення та ін. Подружжя, забуваючи про свою відповідальність передавати життя, стають захисниками та учасниками «цивілізації смерті», яка збирає свій кривавий урожай у вигляді 50 мільйонів абортованих щороку дітей, 100 тис. людських істот, яких зачали методом in vitro, а потім заморозили, не говорячи вже про чоловіків та жінок, яких зрадили, дітей, яких використали і покинули, жінок, які продають свої тіла…
Однак мусимо знати й постійно пригадувати собі те, що цю війну програв власне сатана, адже Ісус Христос своєю смертю на хресті та воскресінням переміг смерть і засудив диявола, визволяючи людину з-під його влади. Разом із Христом можемо перемагати в щоденному житті, ставлячи любов і відповідальність стосовно Бога на перше місце. Мусимо піти «на все»: припасти до Ісуса всім серцем і підпорядкувати Йому все своє життя, своє подружжя та сім’ю. У такий спосіб ми виконаємо апостольську місію, яку довірив нам Бог, як говорив святий Йоан Павло ІІ: «Вони реалізуватимуть таке апостольство передовсім у лоні своїх власних сімей через свідчення життям, усі ділянки якого узгоджуватимуться з Божим законом, через християнське виховання дітей та допомогу в їхньому дозріванні у вірі, через виховання їх у чистоті, через приготування їх до життя, через піклування про те, щоби захистити дітей від ідеологічних і моральних небезпек, які часто їм загрожують» (FC 71).
Гарна і справжня любов, яку подружжя переживає згідно з Божим планом, завжди веде до радості. Ця радість – ділитися любов’ю й передавати життя, радість батьків, які допомагають дитині робити перші кроки, які чують її перші слова, які притуляють маля, що довірливо шукає в них утіхи й допомоги. Така радість взаємного обдаровування називається «цивілізацією любові».
«Цивілізація любові означає радість – радість, між іншим, з того, що „людина на світ народилася” (пор. Йн 16, 21). А отже, радість також із того, що подружжя стають батьками. Цивілізація любові – це значить „радіти правдою” (пор. 1 Кор 13, 6). Цивілізація, яка породжує споживацький менталітет, анти-народження, не є й не може бути цивілізацією любові» (Послання до сімей Gratissimam sane Святішого Отця Йоана Павла ІІ з нагоди Року сім’ї 1994, 13).
Бог – творець цивілізації любові та життя. Замість цього сатана пропонує нам егоїзм і смерть. Бог прагне, щоби ми добровільно, керуючись любов’ю, зробили вибір: «Я кличу сьогодні проти вас на свідків небо й землю; життя і смерть появив я перед тобою, благословення і прокляття. Вибирай життя, щоб жити на світі тобі і твоєму потомству» (Втор 30, 19). Неможливо обрати одночасно Ісуса Христа та гріх, тому що в Ньому немає гріха. Ми обираємо або гріх, або Ісуса. Третьої можливості нема. А від того, що ми виберемо, залежить наше життя чи смерть, а також смерть чи життя наших дітей.
Мирослав Руцкі
Будувати цивілізацію любові неможливо без щоденної молитви та регулярної праці над собою. Подружнє життя – це школа праці над собою, школа справжньої любові. «У праці над собою основне місце займає щоденне прощення. Прощення – це вираз любові» (A. Zienkiewicz, Kazania i homilie na różne okazje, Краків 2006, с. 107). Отож, заохочуємо подружні пари, щоби перебували в Христі та піклувалися про свою взаємну любов, ґрунтуючись на Його любові, яка не має меж і вміє все прощати. Закликаємо відкинути будь-який гріх порнографії, контрацепції, розпусти та всі інші аморальні гріхи. Заохочуємо вас відкритися на дію Бога у вашому житті та з радістю приймати всі Його дари, а передусім дар передавати життя, щоб егоїзм не знищив любов і великодушність. Заохочуємо приєднатися до Руху Чистих Подружніх Сердець.
Для цього потрібно відмовитися від контрацепції та інших «ідей цього світу», що нищать подружню єдність. Відкиньте цей гріх, визнайте свої гріхи у таїнстві Покаяння, а прийнявши Ісуса у Святому Причасті, спільно помоліться молитвою Руху Чистих Подружніх Сердець.
Ісусе Христе, дякуємо Тобі, що Ти полюбив нас безмежною любов’ю, яка береже нас від зла, підносить із найбільших падінь і лікує найболючіші рани. Віддаємо Тобі нашу пам’ять, розум, волю, душі і тіла разом із нашою статевістю. Дякуємо Тобі за Твою присутність у таїнстві Подружжя, яка є для нас найціннішим скарбом. Лише в Тебе можемо знайти ліки і силу долати будь-які труднощі і кризи. Тому обіцяємо щоденно зустрічатися з Тобою в молитві та читанні Святого Письма, часто приступати до Святого Причастя і поклонятися Пресвятим Дарам. Обіцяємо регулярно сповідатися, не знеохочуватися і відразу ж підводитися з кожного гріха. Обіцяємо не купувати, не читати і не переглядати порнографічні журнали, інтернет-портали, програми чи фільми, які пропагують подружні зради і аморальне життя. Обіцяємо не використовувати жодних засобів контрацепції і завжди бути готовими прийняти кожну дитину, якій Ти, Господи, хочеш дати життя. Ісусе, навчай нас систематично працювати над собою, щоби ми вміли контролювати свій статевий потяг та емоції. Навчай нас безумовної любові одне до одного, а також до наших дітей. Просимо в Тебе мужності в щоденному житті, щоб незважаючи на тиск оточення, ми уникали всього, що поневолює, а передусім наркотиків, алкоголю і нікотину. Навчай нас діяти так, щоб у нашому житті найголовнішою була любов, щоб ми були для себе підтримкою і допомогою. Перемінюй нас на свій образ і подобу, щоб ми могли свідчити про Твою безумовну любов, яка прощає і освячує. Маріє, наша Мати, веди нас дорогою віри до самого джерела любові – до Ісуса. Разом зі святим Йоаном Павлом ІІ хочемо цілковито віддатися Тобі: «Totus Tuus, Маріє»! Твоєму Непорочному Серцю віддаємо себе, усе, чим ми є, кожен наш крок, кожну мить нашого життя. Амінь!
Просимо повідомити редакцію про вступ до Руху Чистих Подружніх Сердець, присилаючи нам свою адресу, дату народження та дату вступу, електронну адресу та телефон, щоби ми могли вписати вас до Книги Чистих Подружніх Сердець і вислати спеціальне благословення.
З Христовим благословенням
О. Мечислав Пьотровскі із редколегією
Вам подобається вміст нашого сайту?
Підтримайте нас!