Мати Божа в Фатімі дала нам зрозуміти, що найбільша загроза для людства це – атеїзм життя у гріху і брак навернення. Незадовго після останнього об’явлення в Фатімі владу в Росії посіли атеїсти.
У Фатімі Мати Божа просила, щоб люди молитись про навернення атеїстів і посвячення Росії її Непорочному Серцю. Говорила: «Якщо мої прохання будуть здійснені, Росія навернеться і запанує мир, якщо ж ні – безбожна пропаганда розширити свою неправду науки по цілому світі, провокуючи війни і переслідування церкви, добрі зазнають мучеництва, а Святому Отцю доведеться багато страждати. Загине багато народів».
Люди, які в 1917 році прийшли до влади в Росії, були послідовниками сатанинської ідеології комунізму, яка постійно воювала проти Бога і базувалась на атеїзмі, ненависті та злочинах.
Нові правителі Росії хотіли свою диявольського ідеологію нав’язати спочатку Польщі, а пізніше цілій Європі.
11 листопада 1918 року Польща повернула незалежність після 123 років полону, а вже 18 грудня 1918 р. Радянська армія почала вторгнення на територію Польщі.
Боротьба з «живим втіленням духа антихриста»
Новонароджена Польща опинилася в дуже важкій ситуації. Більшість європейських країн симпатизували комуністичному уряду Москви. Червона Армія була в п’ять разів більшою, ніж польська армія.З військової точки зору, перемогти більшовиків, здавалося неможливо. Поляки майже два роки героїчно захищали свою батьківщину, але їм довелося відступити. Влітку 1920 р. Червона Армія була близька до польської столиці. Ленін був упевнений, що його армія захопить Варшаву за кільканадцять днів.
Віруючим стало очевидно, що без Божого втручання польські війська не могли перемогти радянську армію. Ось чому польський єпископат закликав весь народ до палкої молитви і посту. Польські єпископи у листі до Святішого Отця Бенедикта XV написали: «Наша батьківщина два роки воює з ворогами хреста Христового – з більшовиками […]. Якщо Польща піддасться більшовицькому вторгненню, ця поразка загрожує всьому світу. Новий потоп затопить нас».
Польський Єпископат також розіслав звернення до єпископів всього світу, в якому ми читаємо: «Ми не єдині в небезпеці. Для ворога Польща є лише етапом, мостом для здобуття всього світу […]. Ті, хто є контролерами більшовизму, несуть у своїй крові вічну ненависть до Христа. Більшовизм є живим втіленням і появою на землі духа антихриста […]. Ми просимо вас сьогодні про штурм до Бога, про молитву за Польщу! Нехай молитва пробудить совість народів, бо ця совість померла в Європі».
Віруючі розуміли серйозність ситуації. Вони знали, що поразка Польщі призведе до руйнування християнства по всій Європі. Вони також усвідомлювали, що силі зла можна ефективно протистояти тільки молитвою і постом. Якщо люди живуть у освячуючій благодаті і молитві, то вони дозволяють, щоб в них і через них діяв і перемагав всемогутній Бог.
Перед обличчям смертельної небезпеки поляки благали Бога про допомогу. Єпископат закликав весь народ до загальнонаціональної молитовної круціати за Батьківщину, до палких молитов Розарію в поєднанні з цілодобовим поклонінням Святому Таїнству. У всіх церквах Польщі люди йшли до сповіді, брали участь в Євхаристії, перебували на адорації Пресвятих Дарів і молилися за Розарій.
19 червня 1920 року духовенство і світська влада вчинили ак довіри Польщі Пресвятому Серцю Ісуса і Непорочному Серцю Марії і відновили її 27 липня 1920 року в каплиці на Ясній Гурі.
Коли Червона Армія підійшла до Варшави, ситуація ставала все більш безнадійною, тому всі дипломатичні представництва були закриті. Не виїхав тільки нунцій папський кардинал Акілле Ратті, пізніше Папа Пій XI.
Незабаром, 15 серпня 1920 року, в урочистість Успіння Пресвятої Діви Марії, виявилося, що палка молитва польського народу була вислухана. Бог дивом втрутився, змінюючи курс історії Польщі та Європи.
Чудо над Віслою
Під час битви під Варшавою 14 і 15 серпня 1920 р. передню частину фронту біля Оссова захищала на польській стороні 1-а і 2-а роти 236-го академічного полку. Це були волонтери, гімназисти і студенти, які ніколи раніше не брали участі у боях. На більшовицькій стороні були досвідчені солдати 79-ої бригади Г. Чачаняна.
Сміливий напад більшовиків о 3.30 ранку привів до того, що недосвідчені підлітки почали відступати і бігти до Оссова. Більшовики, впевнені в перемозі, ринули вперед. Однак у Оссові польським військам вдалося здійснити контратаку. З ними був священик, о. Скорупка. Це він з хрестом в руці і з криком: „За Бога і Батьківщину!” повів молодь до боротьби. Однак незабаром, вбитий пострілом прямо в голову, він впав мертвим на полі бою.
З цього моменту на полі бою сталося щось дивовижне і незрозуміле. Досвідчені у бою і впевнені у перемозі, солдати більшовиків почали в паніці тікати. Однак, основною причиною їх відступу була не контратака польських солдатів. Чому ж тоді, у великій паніці, вони кидали свою зброю і втікали? Відповідь дали самі російські солдати, які були захоплені в полон. Вони розповідали, що під час бою на тлі темного неба з’явилася фігура Божої Матері, яка випромінювала дивовижне світло! Видовище наповнило їх таким великим страхом, що вони поспішно втекли. Солдати радянської комуністичної армії були атеїстами, не визнавали жодної святості, крали, гвалтували, катували і вбивали в’язнів і беззахисне населення по-звірячому. І саме ці безжалісні воїни, позбавлені всіх моральних норм, бачили світлу фігуру жінки в темному небі і впізнавали в ній Матір Божу.
Вони бачили, як від Матері Божої відбивалися кулі, які летіли у напрямку польських військ. Один із вражених червоноармійців, який сховався в одному з польських будинків, сказав, що бачив, як Божа Матір відкидала кулі. Вигляд променіючої неземним світлом постаті Божої Матері пробуджував сумління і віру, та водночас викликав паніку серед російських солдатів. Вони кидали рушниці, гармати, табори і втікали з поля бою у великій паніці. Багато з них охололо аж після декількох десятків кілометрів втечі. Потім вони розповіли польським селянам: «Ви цього не бачили. Під Варшавою була велика армія. Ми бачили там Божу Матір, яка захищала поляків».
Російські солдати, які були військовими атеїстами і мали на своєму сумлінні вбивства священиків і віруючих людей, бачили Божу Матір, яка огорнула своїм плащем польські війська – і не боялися розповідати про це.
Під час битви під Варшавою Божа Матір з’явилася також на передній частині біля Радзиміна.
14 серпня 1920 року лейтенант Стефан Погоновський, командир 1-го батальйону 28-го Каньовського стрілецького полку, разом зі своїми солдатами знаходився на лінії фронту біля Радзиміна. І раптом, о першій годині ночі, 15 серпня, за наказом генерала Желіговського, лейтенант Погоновський, натхненний якимось внутрішнім імпульсом, прийняв рішення зненацька вдарити переважаючі сили військ – 27-ї дивізії Червоної Армії. Відважна атака батальйону була несподіванкою для більшовиків. Розв’язалась запекла боротьба, в якій Погоновський помер. Коли вояки Червоної Армії почали здобувати перевагу, вони раптово у великій паніці почали кидати свою зброю і тікати з поля бою.
Що було головною причиною їхньої дивної поведінки? Як вони самі пізніше розповідали, під час бою вони бачили в небі фігуру Божої Матері, що випромінювала таємниче світло. Непорочна Марія прикривала плащем столицю Польщі, вона була оточена крилатими лицарями на конях, а від ЇЇ Постаті відскакували кулі, якими стріляли російські солдати.
Вигляд Божої Матері до такої міри перелякав російських солдатів, що ті у великій паніці почали викидати зброю і бігти з поля бою. Жителі навколишніх сіл розповідали, що солдати були настільки переполоханими, що шукали будь-якого сховку. Деякі з них на колінах просили поляків, що ті їх сховали. Зі страху скреготіли зубами, що свідчило про їхній сильний нервовий шок. Вони пояснювали, що тікають від Цариці – Божої Матері.
Об’явлення Божої Матері під час Варшавської битви стало відомим фактом завдяки відважному свідченню російських солдатів, які, перебуваючи у таборах військовополонених, розповідали про побачене чудо лікарям, фельдшерам та іншим полякам, які там працювали. У таборах військовополонених було понад 60 тисяч російських солдатів.
Ці вояки свідомо свідчили, що під час битви під Варшавою вони бачили Божу Матір, і що це були найшокуючі моменти в їхньому житті. Вони розповідали, що світло, яке випромінювалось від фігури Марії, було таким сліпучим, що вони закривали очі і в паніці втікали, втрачаючи черевики, рушниці і всю військову техніку.
Ефектною причиною остаточної перемоги польської армії стало вражаюче чудо появи Божої Матері під час Варшавської битви. Таким чином, надзвичайне, чудове втручання Бога врятувало Польщу і Європу від кошмару комуністичного поневолення.
Це була подія, яка змінила хід історії Європи та світу. Це велике чудо об’явлення Божої Матері, було відповіддю на гарячу і витривалу молитву всього польського народу.
Як і в житті народів, так і в житті кожної людини відбувається найважливіша духовна битва з силами зла для вічного спасіння. Ми переможемо лише тоді, коли повністю віддамося Марії і нехай вона навчить нас вірити, молитися і завжди довіряти Ісусу. Господь Ісус запевняє нас: «Ви отримаєте все, про що ви молитеся, у вірі» (Мт. 21, 22). Христос дасть нам все, що необхідно для нашого спасіння, але ми повинні бажати цього і просити про це в наполегливій, щоденній молитві.
Господь Ісус у словах скерованих до містички Алісії Ленчевської, дає нам зрозуміти, що: «Без Мене нічого зробити не можеш – нічого, що містить позитивне значення. Багато людей помирає, світ у темряві, тому що нема молитви, немає єдності зі Мною. Зусилля, робота,енергія, так багато людей, що так рясно обдаровані Моїми дарами – чинять погані плоди, отруєнні отрутою пекла, яке завжди є там, де немає є брак повернення до Мене в довірливій і щирій молитві. Де є брак довіри Моїй мудрості і волі. Скільки молитви, стільки й любові, мудрості і миру у вашому серці. Скільки ви берете від мене під час молитви, стільки й ви можете дати – того, що варто давати – іншій людині» (Слово навчання, 223).
Джерело: ks. J.M. Bartnik SJ, Ewa J.P. Storożyńska, Matka Boża Łaskawa a cud nad Wisłą, Warszawa 2011.
Вам подобається вміст нашого сайту?
Підтримайте нас!