Адорувати означає дозволити Богу поглинути себе

Адорація

Господь Ісус через містику Аліцію Ленчевську (1934-2012 рр.) передає нам слова, що дають нове світло, необхідне для правильного розуміння таємниці Євхаристії і адорації Пресвятих Дарів.

† Адорація ― це дозволити Богу поглинути себе і водночас невпинно поглинати Його в себе. Це сенс і мета твого існування. Це твоє справжнє буття. Кожна секунда твого людського життя дана тобі для того, щоб ти могла наповнюватися Мною. Ніколи не виправиш того, що втратила тут, не скориставшись можливістю, яку тобі даю. Завжди будеш настільки убогою в Мені, наскільки тут змарнуєш. Найбільше чи навіть усе втрачає той, хто йде за голосом егоїзму та самовпевненості. Найбільше отримує той, хто віддає Мені все і самого себе (Слово повчання, 42).

† Прославляй Мене у всьому, що зустрічається тобі ззовні, у кожній думці, яка народжується у твоєму серці та розумі. В тобі має виникнути джерело любові. У тобі я хочу бути цим джерелом, щоб виливати живу воду через тебе назовні. Марними будуть тоді твої добрі вчинки і діла, коли твоє серце не буде прагнути, адорувати і любити Мене. […] Я прагну адорації не для себе, а для того, щоби зцілити найглибші прошарки твоєї душі, де народжується кожна твоя думка, кожне слово і кожен вчинок ― кожна твоя реакція. Не знеохочуйся проявами зла, що є у тобі. Та якщо їх не бачиш, також не тішся цим, адже це лише результат відсутності обставин, за яких вони могли б виявитись. Спрямуй усі свої зусилля на свою душу і Мою присутність у ній (Свідоцтво, 837).

† Приховуюсь, щоб не поневолити красою Мого дару. Прагну для вас вашого щастя, якого ніхто із людей не спроможний собі уявити і відчути […]. Дитино Моя, як же сильно Я маю приховуватись, щоб не спалити твою душу вогнем моєї любові і не знищити твоє тіло силою моєї батьківської ніжності. І все ж, Я так сильно люблю і прагну, щоб мене любили (СП 430).

† Споглядайте Мою любов і адоруйте у своїх душах і в душах братів. У кожному з вас присутні Пресвяті Дари любові. В глибині вашої душі є святе місце ― монстранція, в якій я є, живий і правдивий. Звідти промовляю до тебе, там відчуваєш Мою присутність у хвилини зосередження. Звідти обіймаю тебе і годую твоє серце” (С. 355).

† Не завжди потрібно бути в храмі, щоб Мене адорувати. Прагну, щоб у твоєму серці була постійна адорація. Я завжди є в ньому і хочу, щоб ти була поруч зі Мною в любові, в радості та сп’янінні. Будь, Моя дитино, Моя наречена. Знаєш, наскільки Я спраглий людської любові і наскільки хочу дарувати любов.
― Якби я могла зробити так, щоб усі Тебе любили…
† Можеш багато зробити. Молись за інших, молись за весь світ, загублений і поневолений злом. Молись, щоб врятувати кого вдасться і поки є така можливість. Молись за своїх друзів, за сусідів, за людей відомих і невідомих тобі, котрі покинули Мою любов і не хочуть її. Так мало часу залишилось і така жахлива руйнація висить над світом ― над Моїми улюбленими дітьми. Мої Рани постійно кровоточать і стільки Моєї жертовної Крові даремно витікає. Хочу очистити їх цією Кров’ю, звільнити і зберегти. Допоможи… (С. 237).

― Я вражена тим, що Ти робиш, і здивована до межі страху ― для Твоєї сили і величі. Під час вечірньої Євхаристії Твоя сила наповнювала церкву, і я ставала щораз меншою. Як це може бути, що Ти взагалі мене бачиш? Що маю відвагу шукати Тебе своїм поглядом і говорити до Тебе?
† Дитино Моя, адже Я тебе люблю …
― І ти прихований, щоб не спалити мене Своєю любов’ю і не розчавити мене Своєю величчю. Моє єдине бажання ― виконувати Твою волю і чекати, коли Ти захочеш подивитися на мене, Ти, Господь і Бог ― нескінченна Любов.
† Дитино Моя, Я тебе люблю і нахиляюся над тобою, і лагідно підіймаю тебе… Хіба ти цього не відчуваєш?
― Я відчуваю і не можу надивуватися, чи це можливо.
† Йди ― дивуйся і радій… І не бійся нерівності (С. 372).