Мир і добро! Це привітання святого Франциска Асcізького лунає по всій Україні завдяки чоловічому чернечому Ордену Братів Менших Конвентуальних. Присутня між ними братерська радість і любов, спонукає їх служити усім ближнім з тією простотою духа, якої навчав їхній засновник.
Ще за свого життя святий Франциск мав багато послідовників, які розійшлися по багатьох країнах Європи, проголошуючи Євангеліє. На території сучасної України брати-францисканці появилися в XIII столітті. Перші монастирі були засновані у Львові та Галичі приблизно в 1340 році. У 1625 році вже сформувалася руська провінція святого Антонія з Падуї. Після багатьох історичних перипетій, перед трагічними подіями ІІ світової війни, на наших землях функціонувало 7 францисканських монастирів: у Львові, Козельниках, Шевченковому, Чишках, Ганачові, Косові, Моршині. Однак всі вони були ліквідовані атеїстичною радянською владою.
Хоча тогочасна влада і загальмувала розвиток Ордену францисканців, однак не перекреслила. Вони завжди були з нами. Впродовж багатьох років на території Радянського Союзу, зокрема України, цей Орден діяв в особі о. Рафала Керницького, настоятеля львівського кафедрального храму, а згодом єпископа-помічника львівської архідієцезії.
Саме завдяки йому у 2016 році Брати Менші Конвентуальні святкуватимуть 25-ліття свого офіційного повернення на Україну. На запрошення свого співбрата у 1991 році францисканці розпочали душпастирську діяльність при храмі святого Антонія у Львові та у ще кількох прилеглих місцевостях. Це стало поштовхом до відродження і подальшого розвитку. Згодом були засновані нові монастирі: в Борисполі (2000), Більшівціях (2001), Кременчуці (2005) і Мацьківцях (2010). Початково львівський монастир мав статус місії краківської провінції святого Антонія і блаженного Якова Стрепи, але вже в 2001 році була створена провінційна Делегатура. Зараз вона налічує 19 братів-францисканців з Польщі та України, четверо з них проходять духовну формацію в Польщі.
Підсумовуючи багатолітню душпастирську діяльність Ордену Братів Менших Конвентуальних на території посткомуністичної України, можна безсумнівно ствердити, що вона принесла рясні плоди. Брати працюють при парафіях і санктуаріях, виконують різні функції і завдання, у трьох дієцезіях служать асистентами до справ богопосвяченого життя, працюють у митрополичому управлінні та викладають у духовній семінарії. Вони опікуються молоддю, організовують паломництва, реколекції для духовенства, ченців і черниць, зустрічі різноманітних спільнот і мирян, дні зосередження для людей різних вікових категорій. У рамках їхнього служіння міститься діяльність з метою примирення і поглиблення співпраці між народами і християнськими конфесіями, для цього проводяться міжнародні конференції та формаційні зустрічі. Брати також працюють з військовими, в’язнями, хворими і бездомними. Окрім цього вони задіяні в розвиток культури та мас-медіа.
Служіння францисканців цінують звичайні люди, духовенство та світська влада. Незважаючи на різноманітні труднощі брати з оптимізмом дивляться в майбутнє. Вони планують відкрити осередок ресоціалізації для жертв війни, військових, людей з наркотичною і алкогольною залежністю. У проекті також заснування нового монастиря.
«Жнива великі, та робітників мало» (Мт 9, 37). Прислухаючись до цих слів Ісуса, ми повинні просити Його про нові покликання до духовного і богопосвяченого життя, однак не менш важливою є молитва за тих, хто вже обрав цей шлях і служить Богові і Його народові. Огортаймо нашою молитвою також францисканців, щоб вони, наповнені світлом і силою Святого Духа, і далі натхненно проголошували Слово Життя, повновладно уділяли святі таїнства і з любов’ю звершували діла милосердя.
О Всевишній Преславний Боже! Розсій темряву мого серця. Дай мені, Господи, істинну віру, міцну надію, безмежну любов і допоможи розпізнати Твою святу і безпомилкову волю. Амінь. (св. Франциск)
Молитва святого Йоана Павла II
Господи, Ти покликав Апостолів: «Ідіть і проголошуйте Добру Новину всім народам». Дай місіонерам велику віру і новий запал. Дозволь їм занести світло там, де панує темрява; надію там, де розпач; любов там, де ненависть; знання там, де їх немає, а також зцілення там, де хвороба сіє спустошення. Допоможи їм вести людей до повнішого життя, в якому вони розпізнають, що є Твоїми дітьми. І якщо, Господи, кличеш мене або когось, кого я люблю, щоб ми стали Твоїми посланцями, дай нам віру з радістю прийняти Твій заклик. З Марією, нашою Матір’ю і нашим взірцем, просимо про цю благодать у Твоє ім’я. Амінь.
Вам подобається вміст нашого сайту?
Підтримайте нас!