Марія росла і чудово розвивалася до четвертого класу середньої школи. І тоді її здоров’я почало гіршати. У неї болів живіт, температура постійно була підвищена. Вона втрачала апетит, ставала апатичною. Ми з донькою відвідали кількох лікарів, проте її стан не покращувався.
Наше подружжя по-особливому пов’язане з Божим милосердям. 23 роки тому ми взяли шлюб у парафії Божого милосердя в Познані. У нас народилася донька Марія, і її поява стала для нас справжнім чудом та великим даром Бога.
Хвороба
Життя Марії від початку було під загрозою. На обстеженнях під час вагітності лікар сказав, що викидень може статися будь-коли. Ми гаряче молилися про Божу опіку над нашою дитиною і просили інших людей про молитву, зокрема споглядальний орден босих кармеліток у Борне-Суліново. У жовтні, у Тиждень Божого милосердя, в нас народилася здорова донечка.
Марія росла і чудово розвивалася до четвертого класу середньої школи. І тоді її здоров’я почало гіршати. У неї болів живіт, температура постійно була підвищена. Вона втрачала апетит, ставала апатичною. Ми з донькою відвідали кількох лікарів, проте її стан не покращувався.
Врешті Марія потрапила до лікарні, у відділення дитячої гастроентерології та метаболічних захворювань. Однак і там не змогли правильно діагностувати хворобу та призначити відповідне лікування. Водночас ми зробили низку обстежень в одній із приватних лікарень. Результати виявили запалення слизової оболонки шлунка, кишечника та дванадцятипалої кишки, спричинене вірулентною зоонозною бактерією.
Після кількох тижнів перебування Марії в лікарні, її, все ще хвору, виписали додому. Вона і надалі погано почувалася, не їла, всі дні проводила в ліжку, а за місяць знову потрапила до лікарні. Тоді ми замовили десять Святих Літургій про світло Святого Духа для лікарів і опіку Божої Матері для нашої сім’ї, а також Євхаристію на місці поховання св. Йоана Павла ІІ у намірі зцілення доньки. Щодня ми ходили до лікарняної каплиці і молилися Коронку до Божого милосердя, часто спільно з батьками інших хворих дітей. Ми благали Святого Духа про допомогу…
Ми познайомилися з відомою спеціалісткою, що займається зоонозними і тропічними захворюваннями. Завдяки її рекомендаціям нарешті у лікуванні нашої доньки почали застосувати оптимальний препарат. Якби не це, дитині загрожував би сепсис, що часто призводить до смерті. Однак хвороба завдала великої шкоди організму. Внаслідок ускладнень Марія мала пошкоджену травну систему, гнійні набряки та уражені кишкові ворсинки. Вона була виснажена і схудла. Крім цього, з’явилася небезпека атрофії м’язів від постійного лежання.
Ввірення Ісусові і Марії
Наступного дня після того, як Марія вдруге повернулася з лікарні, за ініціативою близьких людей до нашого дому потрапила копія образу Матері Божої Помпейської з санктуарію Святості Життя парафії Благовіщення Господнього, що у познанському Едвардові. Цей образ був даром парафіянки як подяка за беатифікацію Йоана Павла ІІ. Люди, що моляться перед ним, отримують особливі благодаті.
Це для нас був промовистий знак, і того самого дня ми вирішили розпочати Помпейську новенну в намірі зцілення нашої доньки, а її стан усе гіршав. Марія нічого не їла, бо страждала від сильного болю через розлад у засвоювання їжі. Від бактерії також страждали суглоби. Донька приймала дуже багато ліків – антибіотики, крапельниці, її годували через зонд.
Ми виснажилися, спостерігаючи за стражданнями Марії, і тим, що не можемо їй допомогти. У відчаї ми скерували свої кроки до каплиці адорації в нашому парафіяльному храмі – санктуарії Божого милосердя. Перед Ісусом Христом, прихованим у Пресвятих Дарах, ми благали у тиші серця зцілити нашу дитину і допомогти пережити це страждання.
Ісус дає знаки
Вже наступного дня до нас зателефонувала незнайома жінка, яка запропонувала приїхати разом із Марією до неї, у Хойниці. Вона нам сказала, що попереднього дня під час адорації відчула імпульс, щоб допомогти хворій дівчинці. Виявилося, що це вірянка, родичка наших друзів, яка допомагає людям із різними захворюваннями. Ми вирішили поїхати. Подорож ми доручили Божій Матері, побоюючись, що донька у такому стані буде дуже страждати дорогою. Того дня в Літургії Церкви було читання з Євангелія св. Марка: «Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: “Таліта кум” — що значить у перекладі: “Дівчино, кажу тобі, встань!”. І притьмом устало дівча й почало ходити, — років же дванадцять мало, — і нараз охоплені були всі дивом-дивенним… і наказав дати їй їсти» (Мк 5,41-43). Ми вірили, що ці слова звернені до нас, що Ісус хоче зцілити нашу дитину.
Піст і невтомна молитва
Жінка, до якої ми приїхали, запропонувала, щоб ми якнайшвидше організували групу людей, які захочуть постити на хлібі і воді, зобов’яжуться до інших зречень і щодня братимуть участь у Євхаристії та адорації. Ми негайно почали діяти. Люди, що захотіли взяти участь у цьому особливому пості (він тривав 40 днів, і кожного дня тижня постила інша людина), вирішили щодня молитися розарій.
Ми продовжували молитися Помпейську новенну, до якої долучилося ще кілька людей з нашої родини. У намірі зцілення Марії відбувалися також нічні адорації і звершено приблизно 50 Святих Літургій. Молитвою нас підтримували друзі, родина, споглядальні згромадження, серед яких Спільнота Сестер Служниць Божого милосердя з Рибна, а також цілком незнайомі люди. Кількість молільників щоразу збільшувалася. Ми просили про заступництво святих: о. Шарбеля, о. Піо, с. Фаустину. Це був справжній молитовний штурм!
Лікувальна сила Євхаристії
Неподалік нашого перебування в Хойницях був розташований храм. Раніше ми багато читали про євхаристійні чуда. Нас сповнювала надія: якщо Марія прийматиме щодня до свого серця Ісуса, то одужає. Щодня ми приводили її до храму, щоб вона могла прийняти Святе Причастя. Для нашої доньки це було таке зусилля, яке складно передати словами, – кожен крок був пов’язаний із величезним болем. Невдовзі, на нашу велику радість, Марія почала споживати їжу невеликими порціями, а після повернення до Познані вона вже сама готувала прості страви і ходила з нами на короткі прогулянки. За пів року цілком одужала. Ісус зцілив нашу дитину! Ми дякуємо Йому і Його Матері, яка заносила молитви до свого Сина.
Період хвороби Марії був для нашої сім’ї випробуванням віри. Ми вчилися ввіряти Богові цей важкий досвід, сподіваючись, що Він нас виведе з цієї ситуації. Страждання дитини і наше спільно з довірливою і витривалою молитвою стало джерелом благодатей, зміцнило нас і з’єднало. Молитва і піст мають велику силу! Ми вдячні всім, що витривало молилися за нашу доньку, приймали Євхаристію в її намірі, постили і відвідували її. А вона, у такому молодому віці, свідомо жертвувала своє страждання в намірі інших хворих дітей.
Тепер Марія втішається життям, вона студентка, бере участь у зустрічах спільноти Пізнання Ісуса молодих, належить до Руху Чистих Сердець, буває на реколекціях.
Цим свідченням ми хотіли б заохотити вас до більшої віри і довіри, бо чуда і зцілення відбуваються! Потрібен тільки час і витривалість. Вірте в Божу силу, поглиблюйте на молитві свої стосунки з Ісусом і якнайчастіше приймайте Його до своїх сердець! Він зцілить усі ваші хвороби і рани душі та тіла!
Магда і Роберт
Вам подобається вміст нашого сайту?
Підтримайте нас!