«Лише чисте серце може сповна любити Бога! Лише чисте серце може сповна звершити діло любові, яким є подружжя! Лише чисте серце може сповна служити іншому» (Йоан Павло ІІ, Асунсьйон, 18 травня 1988 р.)
Тоді нам було по 17 років. Я пам’ятаю той час перед канікулами, гарну погоду, передчуття того, що наближається вільна хвилина, і наше рішення, що ми хочемо жити інакше. Власне, ми вирішили вступити до Руху Чистих Сердець (РЧС). Дізналися про нього з журналу «Любіть одне одного!», який передплатила моя мама. Читаючи свідчення людей про їхню боротьбу за чисті серця, ми вирішили: будемо цнотливими, щоб «бути вповні разом». Що це значить — бути вповні разом, маючи 17 років? Ідеться про те, щоб використати почуття, які є між нами, аби чинити добро і ставати кращою людиною. Зустрічаючись з Дареком, я ще так про це не думала, лише хотіла з ним просто бути, тримати його за руку і радіти від того, що «я маю хлопця». Тепер, маючи 28 років, чотири роки подружнього стажу і маленьку істоту між нами, дивлюся на той час зовсім по‑іншому. Радію, що ми його не згаяли, і хоч припустилися помилок, але наша сім’я — це підтвердження того, що з Ісусом ми отримали щось найцінніше.
Повернімося до витоків. Коли ми прийняли рішення, то до редакції написали листа з коротким обґрунтуванням, чому хочемо вступити до РЧС. Умови, які треба виконати, не змінилися й до сьогодні. Це — щира сповідь, міцне рішення виправитися, Молитва ввірення себе (її можна знайти на останніх сторінках журналу) та повідомлення редакції про те, що ми хочемо вступити до РЧС. Ми виконали всі умови, тому Бог повинен зробити з нас чистих людей… Так ми тоді думали. Лише реколекції у Жешові, зустріч з о. редактором і професором Яцеком Пуліковскім та довгі особисті бесіди з ними обґрунтували наш вступ до Руху. Виявилося, що цнотливе життя — важке, однак воно дає велике задоволення, якого не отримаєш, пливучи за течією. Яцек Пуліковскі вчив нас: «Стійте далі від порогу», тобто остерігайтеся нагоди згрішити: не треба залишатися сам-на-сам увечері вдома, виїжджати на природу з наметами, коли виявиться, що нема іншого місця на нічліг і треба ночувати разом. Він казав нам, що настануть дні, коли кожен із нас відчуватиме, що «сьогодні може бути небезпечно». Тоді найкращим виходом буде не зустрічатися.
Найголовніше — це збудувати стосунки з Христом, справжні приязні стосунки, яких неможливо поставити на пристрасті, брехні та егоїзмі. Тому боротьба за цнотливість така важлива. Щоденна молитва, постійне Святе Причастя, участь у Службі Божій та невідкладна сповідь після кожного падіння — це фундамент, на якому ми повинні будувати наші стосунки. Запросити Ісуса — гарантія того, що все вдасться!!! Навіть якщо ми не поєднаємося шлюбним зв’язком, то розійдемося мирно, не ранячи одне одного і усвідомлюючи, що недаремно прожили цей час.
Після згаданих реколекцій наша боротьба лише розпочалася. Як я писала раніше, було по‑різному, але ми довірилися Христові й не піддавалися спокусі. На мою думку, найголовнішим є те, що коли ми не хочемо піддатися, то навіть коли нам непереливки, треба сповідатися щотижня. Треба повірити, що нашою силою є Христос, і це Він дає нам благодаті, споглядаючи на нашу боротьбу, бажання і старання. Ми неспроможні врятувати себе самі!
Завдяки реколекціям РЧС ми довідалися про ігнатіянські реколекції та вирішили взяти в них участь, аби побути сам-на-сам із Господом Богом. То був особливий час; зрештою, і до сьогодні, через одинадцять років, ми не уявляємо собі такого року, щоб не брати участі в цих восьмиденних реколекціях. Нашим особливим місцем на Землі стала капличка в Домі отців-єзуїтів на Гірці у Закопаному, де ми будували нашу дружбу з Ісусом, а потім у цьому ж місці Дарек освідчився мені. Від того дня, від 17 жовтня 2008 року, все змінилося. У цій капличці ми отримали силу, якої нам раніше бракувало. Завдяки цьому рік заручин і приготування до шлюбу був найкращим періодом у наших стосунках (звісно, не беручи до уваги років подружнього життя, бо тут ще краще).
У день нашого шлюбу, під час Святого Причастя, ми промовили складену на цей день молитву. Доручили Христові нашу боротьбу, стійкість, працю та результат — цнотливість як подарунок на цей винятковий день, а від Нього отримали силу на шляху надзвичайно чудовому, але й важкому.
Вважаємо, що потрібно вступити до Руху Чистих Сердець, бо:
- ви тоді будуєте справжню, щиру приязнь з Ісусом, показуючи Йому, що відмовляєтеся від того, що для вас важливе, з огляду на Нього й на те, що довіряєте Йому, а не собі;
- дівчино, ти маєш гарантію, що хлопцеві важлива ти, а не твоє тіло;
- хлопцю, ти себе контролюєш, бо не мусиш бути собакою, який просить кістку; ти повинен бути сильним чоловіком!
- якщо ти собою володієш, то ти сам собі пан і можеш жертвувати себе іншій людині; якщо ти не вмієш опануватися, то стаєш егоїстом;
- якщо ви можете перед шлюбом відмовитися від статевих стосунків, то у подружньому житті будете вірними;
- ви вчитеся використовувати природні методи планування сім’ї;
- ви не дивитеся на іншу людину крізь призму жадання;
- маєте більше часу, щоб використати його для добрих справ (наприклад, соціальна допомога, підтримка ув’язнених, допомога бідним дітям у навчанні);
- ви відмовляєтеся від швидкоплинного задоволення на користь більшого, повнішого добра і справжньої радості!
Магда і Дарек
Вам подобається вміст нашого сайту?
Підтримайте нас!