Цілюща міць Христа

Господь Ісус неустанно присутній у Євхаристії запрошує кожного з нас, щоби ми приходили до Нього з усіма своїми проблемами: «Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас» (Мт 11, 28).

Щоби прийти до Ісуса, спочатку потрібно повірити, що Він насправді перебуває в Євхаристії. Євхаристійне чудо в Сокулці — це міцний голос Бога, який закликає всіх усвідомити, що Євхаристія — це найцінніший, найбільший дар, який маємо, адже це сам воскреслий Господь, це «дар Його самого, Його особи в Його святій людській природі, а також і Його діла спасіння» (Ecclesia de Eucharistia, 11).

Зцілення в Сокулці  

У парафії св. Антонія в Сокулці впродовж усього дня — виставлення Пресвятих Дарів. Люди можуть приходити до Ісуса і представляти Йому під час святої Літургії та на адорації всі свої болі, радості та проблеми. Людина, усуваючи зі свого серця всі бар’єри і перешкоди, які блокують діяльність всемогутньої любові Христа, дозволяє Йому діяти в житті, зцілюючи її душу і тіло.

В архіві парафії в Сокулці багато задокументованих свідчень чудесних зцілень. Я вибрав тільки декілька з них.

До Сокулки приїхала жінка зі Швеції, яка дуже страждала від пухлини. На молитві перед Пресвятими Дарами довірила Ісусові ввесь свій біль, усі свої турботи і страхи. У таїнстві Покаяння і примирення цілковито занурилася в океані Божого милосердя, визнаючи Ісусові всі свої гріхи. Замовила Святу Літургію з проханням про зцілення, цілковито віддаючись Богові у власність. Після Євхаристії вона довго і ревно молилася, перебуваючи перед Ісусом у Пресвятих Дарах. Протягом декількох днів нестерпний біль поступово вщухав, аж поки не зник повністю. Детальні медичні аналізи показали, що жінка повністю одужала — від її пухлини не залишилося й сліду.

Також є медичні документи, що підтверджують чудесне зцілення дитини — Якуба Рапьєра, який був уражений дуже важким захворюванням, так званим синдромом Аспергера. Бабуся Якуба замовила Святу Месу в намірі зцілення дитини, яку звершили 29 липня 2011 року в храмі св. Антонія в Сокулці. Незабаром після цієї Літургії батьки хлопчика побачили, що у дитини зникли всі симптоми хвороби. Лікарські дослідження підтвердили, що Якуб став повністю здоровий. Для батьків і бабусі хлопчика було очевидним, що це надзвичайна дія цілющої сили Христа в Євхаристії.

Євхаристійний Ісус чинить неймовірні речі в житті людей, які повністю довіряють Йому себе, цілковито розриваючи з будь-яким гріхом. Якщо ми почнемо позбуватися всіх блокад свого серця, тоді Господь цілющою силою своєї любові оздоровить спочатку найважливіше — душу, а якщо вважатиме за потрібне, то зцілить також хвороби нашого тіла. В архіві храму в Сокулці, поміж іншими, також є документи чудесного зцілення в лютому 2011 року 25-річної Анни Язурек від раку молочної залози, а також юної учениці Юстини Поповчак, хворої на рак печінки. Лікарі в один голос стверджують, що з погляду медицини не можуть пояснити цих оздоровлень.

Для Ісуса, який перебуває з нами в Євхаристії, немає безнадійних ситуацій.

У серпні 2011 року недалеко від Сокулки, на сміттєзвалищі стався трагічний випадок — одного з працівників, Яцека Денбко, затягло під машину, яка пресувала сміття. Його череп був дуже пошкоджений. Коли Яцека привезли до лікарні, медики не давали йому жодного шансу на життя. Отець Станіслав Гнєдзєйко, настоятель парафії св. Антонія, заохотив родину беззастережно довіритися Ісусові — приступити до таїнства Покаяння і віддати свій біль Христові, а також брати участь у Святій Месі та молитися перед Пресвятими Дарами. Цілюща дія любові Ісуса була моментальною — сталося чудо: пацієнт з проламаним черепом одужав. Медична документація цього незвичайного оздоровлення зберігається в архіві парафії св. Антонія в Сокулці. 

Проте найважливіші зцілення, які чинить євхаристійний Ісус у храмі св. Антонія в Сокулці, духовні. Це — навернення, визволення з різних поневолень, а також радикальна зміна гріховного життя.

Заклик до навернення

Євхаристійне чудо в Сокулці — це заклик до всіх нас, щоби ми пам’ятали, що в кожному храмі, де є Пресвяті Дари і звершується Свята Меса, Воскреслий Христос, присутній у Євхаристії, прагне зцілити наші душі і тіла та привести нас найпростішою дорогою до неба. Тому необхідно приходити до Ісуса, брати участь у Літургії, поклонятися Йому в Пресвятих Дарах. «Приємно бути поруч з Ним, — пише cвятий Йоан Павло II — і як улюблений учень прихилити голову до Його грудей (пор. Йн 13, 25). Відчути дотик нескінченної любові Його Серця. Якщо християнство повинне відрізнятися в наш час, то тільки “мистецтвом молитви”. Як ми можемо не відчувати оновленої необхідності перебувати перед Христом у Пресвятих Дарах, на духовній розмові, у мовчазному поклонінні, у поставі сповненій любові? Як часто, дорогі брати і сестри, я мав такий досвід і завдяки ньому отримував силу, утіху та підтримку!» (Ecclesia de Eucharistia, 25).

Тільки тоді Христос матиме доступ до наших сердець, щоб оздоровлювати наші душі та тіла, коли зі щирим жалем і сильною постановою виправитися визнаємо всі наші гріхи в таїнстві Божого милосердя. Коли Господь звершить чудо прощення всіх гріхів, тоді в таїнстві Євхаристії зможе зцілити нас своєю любов’ю.

Святе Причастя — це найдосконаліша зустріч із Воскреслим Христом, який прагне зцілити наші душі і тіла. Однак ця зустріч не відбудеться, якщо людина матиме на сумлінні важкий гріх. Тому Господь застерігає нас: «Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу. Бо той, хто їсть і п’є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п’є. Ось чому у вас багато недужих та хворих, а чимало й умирають» (1 Кор 11, 28-30).

Святий Йоан Павло ІІ в енцикліці про Євхаристію, цитуючи св. Йоана Золотоустого, закликає: «“Також і я гукаю, прошу, благаю і заклинаю, щоб не приступати до цього святого Столу з нечистим і спотвореним сумлінням. Такий вчинок, навіть якби тисячу раз хтось приймав Тіло Христа, ніколи не зможе називатися Святим Причастям, а лише вироком, тривогою і збільшенням кари”. Продовжуючи цю тему, звернемося до Катехизму Католицької Церкви: “Якщо хтось свідомий, що вчинив важкий гріх, то перед тим, як прийняти Святе Причастя повинен приступити до таїнства Покаяння”. (…) Якщо ж християнин має на сумлінні тягар важкого гріха, то для того, щоб взяти повну участь у Літургії Євхаристії, обов’язково повинен стати на дорогу покути через таїнство Покаяння» (Ecclesia de Eucharistia, 36).

«У Бога бо все можливо» (Мк 10, 27)

Нещодавно я зустрів доктора медичних наук, який розповів мені, як він лікує своїх пацієнтів. Перш ніж розпочати фармацевтичне лікування, під час першої розмови, пропонує пацієнтам налагодити особисті взаємини з Богом. Заохочує, щоб вони всім усе пробачили, щоб ні на кого не тримали зла, щоб перестали займатися будь-якими формами окультизму, а передусім, щоби викинули з серця образу і жаль до Бога з приводу їхньої хвороби, а також, щоб подякували Богу за цей досвід, віддаючи Йому всі свої страждання і хвороби. Далі заохочує пацієнтів, щоби вони посповідалися, визнаючи перед Христом усі гріхи, щиро розкаялися у них, постановили виправитися і прийняли Ісуса до свого серця у Святому Причасті.

Цей лікар показав мені медичні документи ефективних оздоровлень з невиліковних хворіб багатьох своїх пацієнтів, які покінчили з гріхом та примирилися з Богом, знищуючи у своїх серцях усі перешкоди, які унеможливлювали дію цілющої любові Бога. Я бачив результати аналізів і рентгенівські знімки до і після зцілення осіб, що були на останній стадії раку, від якого не залишилося й сліду. Я бачив також медичні документи пацієнта, які підтверджують неймовірний факт — відросла одна з легень, яку кілька років тому вирізали. А в іншого пацієнта — відновилася частина мозку. І багато інших таких чудесних випадків, які неможливо науково пояснити.

Для Бога нема нічого неможливого. Треба пам’ятати, що фізичне зцілення — це лише зовнішній знак того, що найважливіше, а саме духовного зцілення.

Якщо відкинувши і зненавидівши кожен гріх, ми вибачимо все всім і віддамося повністю в руки милосердного Бога, будемо зцілені духовно, повернемося на дорогу спасіння. Тоді Христос може зцілити нас фізично, даючи у такий спосіб іншим знак і підтвердження найважливішого духовного зцілення, визволення з неволі гріха та сатани. Бог не всіх зцілює фізично, але всіх — духовно, якщо ми дозволимо Йому це зробити. Деяких людей Він вибирає на виняткову роль — залишає хворобу тіла, щоби єднатися з Ним у стражданні за навернення і спасіння найбільших грішників.

Ісус помер і воскрес за всіх, і всіх огортає своїм безкінечним милосердям. Найбільші грішники мають найбільше право на Його милосердя. Не спасуться тільки ті, хто погордував і відкинув милосердя Бога.

Щоб Ісус почав зцілювати нас, потрібно насамперед у таїнстві Покаяння визнати Йому всі свої гріхи, а після Святого Причастя довірити Йому цілковито своє життя, обираючи Його єдиним Господом і найбільшою любов’ю нашого життя. Далі потрібно кардинально змінити свої грішні звички. Для цього треба створити собі план дня, у якому буде постійно визначений час на молитву, працю та відпочинок. У щоденній молитві обов’язково має бути частина Розарію, Коронка до Божого милосердя, а також читання уривку Святого Письма. Якщо це можливо, то щоденна участь у Євхаристії та поклоніння Пресвятим Дарам. Основна умова, якої потрібно дотримуватися, — це слідкувати, щоби завжди бути в стані освячувальної благодаті, адже важкий гріх — це найтрагічніша духовна ситуація, у якій тільки може опинитися людина. Тому мусить бути чітка постанова і обов’язок, щоб, скоївши важкий гріх, одразу йти до сповіді.