Сокулка – польське Ланчано

У жовтні 2008 року, у парафіяльному храмі св. Антонія Падуанського в Сокулці, сталася неймовірна подія. Консекрована Гостія перетворилася на м’яз живого людського серця, що дуже страждає, перебуваючи в стані агонії.

Перетворення Гостії

У неділю, 12 жовтня 2008 року, у вже згаданому парафіяльному храмі, о 8.30 Святу Месу звершував о. Філіп Здродовскі. О. Яцек Інгелевіч, допомагаючи уділяти святе Причастя під час цієї Меси, у певний момент, не помітивши, упустив один комунікант на сходинку вівтаря. Це побачила жінка, що стояла поруч навколішках, і показала о. Яцеку, який відразу ж його підняв і, зауваживши, що він забруднений, помістив у vasculum, тобто у невеликій посудині з водою біля дарохранительниці (vasculum використовується для обмивання пальців священика після того, як він уділить Причастя).

Після Святої Меси захристиянка — сестра Юлія Дубовска, перенесла vasculum із Гостією в захристію і, переливши все в іншу посудину, закрила в сейфі. Ключ від сейфу мала тільки вона та настоятель о. Станіслав Гнєдзєйко. Треба занотувати той факт, що сестра Юлія — це черниця зі згромадження Сестер Служебниць Ісуса в Євхаристії, особливою харизмою якого є поширення культу Євхаристійного Ісуса.

Сестра Юлія вперше у своєму житті опинилася в такій ситуації. Вона щодня заглядала в посудину з водою, щоби перевірити чи Гостія вже розчинилася. Зазвичай за декілька днів комунікант повністю розчиняється у воді. Усі сподівалися, що цього разу буде так само. 19 жовтня, приблизно о восьмій ранку, відкривши сейф, сестра Юлія відчула запах хліба. Першою її думкою було, що Гостія вже повністю розчинилася і вона зможе вилити вміст vasculum до так званої piscina — спеціального отвору під вівтарем. Побачивши Гостію в посудині, вона оніміла від здивування. Посередині білої Гостії було щось, що нагадувало живий закривавлений кусок тіла, величиною півтора на один сантиметр. Як пізніше показали наукові дослідження, це був справжній м’яз живого людського серця в передінфарктному стані. Сестра Юлія з величезним здивуванням і пошаною вдивлялася в це надзвичайне явище. Згодом вона призналася, що почувалася, як Мойсей, що дивився в пустелі на кущ, який палав, а не згоряв.

Коли протягом довшого часу так стояла непорушно, споглядаючи перемінену Гостію, привернула увагу о. Філіпа Здродовського. Підійшовши до неї, він поцікавився, що трапилося. Тоді сестра Юлія пояснила що саме вона тримає в руках і звідки там взялася консекрована Гостія. Потім поклала посудину на стіл, щоби настоятель та інші священики, які були тоді в захристії, змогли побачити перемінену Гостію.

Настоятель о. Станіслав Гнє-дзєйко згадує, що був шокований, побачивши на білій Гостії криваво-червону субстанцію, навколо якої вода взагалі не була забарвлена. Він сказав, що зблизька ця кривава субстанція виглядала, як фрагмент тіла, як якась жива, закривавлена тканина.

Усі бачили, що це була консекрована Гостія, у якій насправді перебуває Воскреслий Христос у своїй людській природі. Вони почали себе запитувати, чи ця червона субстанція, яка з’явилася на Гостії — це результат природніх процесів, чи надприродній знак, через який Христос прагне усвідомити всім щось дуже важливе. Настоятель відразу зрозумів, що не можна мінімізувати це явище й того ж дня повідомив про цю подію архієпископа Едварда Озоровского. За короткий час архієпископ прибув до Сокулки. Побачивши перемінену Гостію, він наказав її оберігати та спостерігати, що відбуватиметься далі.

29 жовтня посудину з Гостією перенесли до каплиці Божого милосердя на плебанії, а наступного дня, на прохання архієпископа, настоятель, вийнявши Гостію з води, поклав її на білий корпорал, після чого, відповідно захистивши, помістив у дарохранительниці. Невдовзі Гостія висохла — червоно-брудна кривава субстанція ніби з’єдналася з корпоралом і такою залишається до сьогодні. Після трьох років, 2 жовтня 2011 року, її урочисто перенесли до храму і виставили для цілоденної адорації в каплиці Матері Божої святого Розарію.

Експертиза двох видатних науковців

5 січня 2009 року, згідно з рішенням архієпископа, Митрополиче управління в Білостоці надіслало листа до проф. д-ра габ. мед. наук Марії Собанєц-Лотовскої і проф. д-ра габ. мед. наук Станіслава Сульковского з Білостоцького медичного університету з проханням провести наукову експертизу «матеріалу з’єднаного з комунікантом, що зберігався в парафіяльному храмі св. Антонія Падуанського в Сокулці». Їх просили поставитися до цього прохання з відповідною повагою, зробити це якомога швидше, а також у цілковитій таємниці. Треба пам’ятати, що проф. Марія Собанєц-Лотовска та проф. Станіслав Сульковскі — видатні науковці, відомі не тільки в Польщі, а й за кордоном. Гістопатологічним діагнозом вони займаються понад 30 років; це спеціалісти найвищого рівня в цій галузі, які мають значні наукові досягнення. Працюють вони в окремих організаціях Білостоцького медичного університету — у відділах лікарської та загальної патоморфології.

7 січня 2009 року проф. Марія Собанєц-Лотовска поїхала до Сокулки, щоб у присутності спеціальної комісії взяти зразок для дослідження загадкової субстанції, яка з’явилася в Гостії. «Беручи пробу — говорить професор — ніхто не знав, що це був за матеріал. Я взяла малесеньку частинку. Вона мала брунатне забарвлення й була тісно з’єднана зі святою Гостією».

Проф. Марія Собанєц-Лотовска та проф. Станіслав Сульковскі робили гістопатологічне дослідження переміненої Гостії незалежно, строго дотримуючись усіх наукових норм, а морфологічні зображення детально описали і сфотографували. Науковці використали у своїх дослідженнях сучасні світлові мікроскопи, а також електронний трансмісійний мікроскоп.

Результати двох незалежних експертиз повністю збіглися й сильно здивували науковців. Виявилося, що загадкова субстанція, у яку перемінився фрагмент Гостії, — це, безсумнівно, м’язова тканина живого людського серця, яке дуже страждає й перебуває в стані агонії, наче перед інфарктом.

Проф. Марія Собанєц-Лотовска пояснює: «У такому крихітному матеріалі, який ми досліджували, можна було помітити багато морфологічних ознак, що вказують на м’язову тканину людського серця. Однією з таких ознак було явище сегментації, тобто ушкодження волокон серцевого м’яза в місці вставок, а також явище фрагментації. Ці пошкодження виглядають, як численні невеликі тріщини, ніби посічені ножем. Такі зміни відбуваються тільки у волокнах, які ще не відмерли, і відображають швидкі скорочення серцевого м’яза перед близькою смертю, під час агонії. Іншим важливим доказом того, що досліджуваний матеріал — це частка людського серця, було центральне положення клітинних ядр у волокнах, що є характерним явищем для такого м’яза. Спостерігаючи за деякими волокнами, ми знаходили зображення, які відповідають вузловим скороченням. Натомість у мікроскопно-електронних дослідженнях можна було побачити обриси плям і пучки тонких мікроволокон. Підсумовуючи проведені дослідження, у протоколі, який надіслано до Митрополичого управління, ми написали: “Надісланий для оцінювання матеріал (…) є тканиною серцевого м’яза, принаймні зі всіх тканин живих організмів найбільше його нагадує”. І важливим, на нашу думку, є те, що матеріал, який ми аналізували, повністю є цією тканиною».

Проф. Станіслав Сульковскі наголошує: «Матеріал, з якого зроблено комунікант, швидко розчиняється, якщо його помістити у воду. Натомість Гостія із Сокулки не розчиняється з причин, які науці залишаються повністю незрозумілими. Але те, що найбільше дивує, це факт, що центральна частина Гостії перемінилася на м’язову тканину серця, утворюючи незрозумілу структуру з іншою частиною білої Гостії».

Знімки мікроскопа — це емпіричні, наукові докази того, що абсолютно ніхто з людей не зміг би поєднати між собою ці дві структури: тканину серцевого м’яза та хліб. Навіть науковці, використовуючи надсучасну апаратуру, не змогли б щось таке створити. Фрагменти Гостії тісно з’єднані з волокнами м’язових тканин людського серця і проникають одне в одне. Це виключає можливість людського втручання.

Проф. Марія Собанєц-Лотовска зазначає факт, що «це незвичайне, загадкове явище взаємопроникнення матерії білої Гостії з волокнами серцевого м’яза людини досліджено і сфотографовано за допомогою світлових мікроскопів та електронних трансмісійних мікроскопів. Це свідчить, що не могло тут бути жодного втручання з боку людини. Потрібно вказати ще на інше незвичне явище — Гостія протягом довгого часу перебувала у воді, а згодом її помістили на корпоралі. Одночасно дослідження не виявили змін, які б мали статися після такого довгого перебування тканин серцевого м’яза у воді. На рівні емпіричних досліджень ми не в змозі пояснити цей факт. Безперечно, це були найважливіші дослідження, які я виконувала у своєму житті. Їхні результати вразили мене, вказуючи на надзвичайне явище, яке з наукового погляду абсолютно не можна пояснити».

Спираючись на результати цих наукових досліджень, кожна неупереджена людина, яка мислить логічно, зробить відповідний висновок про надприродній характер незвичайної переміни частини Гостії в серцевий м’яз людини у стані агонії.

Псевдонаукові спроби поставити під сумнів факти

Ліберальні та ліві ЗМІ намагалися оскаржити результати патоморфологічних досліджень Гостії з Сокулки, які проводили двоє видатних науковців із Білостоку. ЗМІ покликалися на оцінку та коментарі псевдоекспертів, які не мали жодних вагомих підстав, щоби компетентно критикувати дослідження. І так, наприклад, один із них стверджував, що «це не чудо, а тільки чиста біологія». Інший наголошував, що це бактерія «кривавої палички» (Serratia marcescens) забарвила комунікант у червоний колір. Він відважився оцінювати явище, хоча сам не бачив і тим паче не досліджував перемінену Гостію, ані не читав документації експертизи. Такий підхід не тільки заперечує наукову об’єктивність, а й противиться людській логіці та суперечить елементарним етичним нормам. І, як наголошують проф. Марія Собанєц-Лотовска та проф. Станіслав Сульковскі: «Жодна відома науці бактерія не може утворити м’язової тканини, а тим більше не може створити тканину, подібну на серцевий м’яз людини, а саме такий м’яз ми виявили в Гостії». Це ствердження об’єктивного й незаперечного факту. На жаль, деякі люди, керуючись ідеологічними поглядами, відкидають факти, які ставлять під сумнів їхні ідеологічні переконання. Тоді їхня думка — не об’єктивне наукове твердження, а чиста ідеологія та пропаганда брехні.

З’явилися також інші абсурдні закиди. Отож, група так званих раціоналістів подала в прокуратуру заяву про підозру в скоєнні злочину, адже дослідження науковців виявили, що там міститься тканина серцевого м’яза людини перед смертю. Прокуратура завела справу, але швидко її закрила через брак доказів. Атеїсти, відкидаючи об’єктивні факти, поводяться нераціонально. Вони закриті на пізнання правди з тієї причини, що на довколишню дійсність одягають ідеологічний намордник, тобто ірраціонально впевнені, що насправді є тільки те, що можна пізнати нашими відчуттями, отже, переконані, що нема Бога та духовного світу. Однак, коли з’являються незаперечні факти, такі як, наприклад, у Сокулці, що ставлять під сумнів їхні ідеологічні переконання, тоді проти фактів ті самі «раціоналісти» знаходять смішні ірраціональні пояснення.

«Підтвердження появи волокон серцевого м’яза в частці комуніканта — це доказ дива й потрібно мати сильні наукові аргументи, щоби це заперечити», — написав відразу ж після першого повідомлення Митрополичого управління, у листі до проф. Марії Собанєц-Лотовскої д-р мед. наук Януш Мєнткєвскі, відомий патоморфолог.

Результати патоморфологічних досліджень переміненої в Тіло Гостії були передані до Митрополичого управління в Білостоці 21 січня 2009 року. З них однозначно виникає, що фрагмент консекрованого комуніканта став серцевим м’язом людини в передсмертному стані. Структура волокон серцевого м’яза та структура комуніканта (хліба) так тісно з’єднані між собою, що будь-яке втручання з боку людини було б неможливим.

Проф. Станіслав Сульковскі та проф. Марія Собанєц-Лотовска не приховують своєї віри. Як науковці вони усвідомлюють неймовірну складність і цілеспрямованість макрота мікрокосмосу: що все це не може бути випадковістю, тому веде до логічного висновку, до визнання існування Найвищого Розуму — Єдиного Бога у Святій Трійці. Натомість заперечення віри в Бога веде до іншої віри — але такої, яка відкидає логічні очевидні висновки, що виникають з пізнання навколишнього світу та подій, пов’язаних із життям, смертю та воскресінням Ісуса Христа, а також з історією католицької Церкви та життям святих.

Проф. Марія Собанєц-Лотовска та проф. Станіслав Сульковскі, досліджуючи частинки Гостії, з очевидних причин не керувалися своєю вірою, а робили експертизу згідно з науковими методами досліджень, які ретельно задокументували численними фотографіями.

4 листопада 2009 року проф. Марія Собанєц-Лотовска та проф. Станіслав Сульковскі ще раз офіційно підтвердили результати дослідження, одночасно висловлюючи «глибоке обурення стосовно того, що люди, не знаючи діапазону проведених досліджень, не маючи доступу до вивченого матеріалу та документації, і часто не володіючи елементарними знаннями про техніки досліджень, вводять в оману суспільну думку, представляючи гіпотетичні можливості псевдонаукового пояснення явища, яке вони досліджували».

Переміна консекрованої Гостії в серцевий м’яз людини в стані агонії — це для нас знак, який закликає до навернення, до усвідомлення, що під час кожної Євхаристії насправді реальною є мука, смерть і воскресіння Христа, що в консекрованій Гостії перебуває Ісус у своїй людській природі, щоби дати нам себе й бути «протиотрутою смерті».