Третя частина таємниці Фатіми говорить про наслідки кризи віри і моральності в історії людства. Вона заповідає, що станеться, якщо заклик до покаяння і навернення, що міститься в посланні Фатіми, буде проігноровано.
Божа Мати в Фатімі нагадала нам, що джерелом найбільшого зла і всіх людських бід є відмова від Бога, прийняття гріхів і повне закриття на Боже милосердя. Бог, який завжди любить кожну людину і турбується про кожного, хоче провадити нас на важкою дорогою дозрівання для любові і до вічного життя на небесах. Однак, коли людина відкидає Христа і не хоче підкорятися вимогам закону любові, вираженим у Декалозі і моральних нормах, тоді вона віддає себе під владу сатани. Наслідком такого вибору є відсутність любові і життя в страшному поневоленні, яке в кінцевому рахунку може призвести до вічності в пеклі.
Зі 100-річної перспективи
Оголошений в 2000 році, за проханням св. Йоана Павла ІІ, текст третьої таємниці Фатіми має характер апокаліптичного бачення. Це пророче бачення символічно говорить про великі переслідування, страждання і мучеництво багатьох послідовників Христа і війни, які вибухнуть, якщо люди не приймуть заклик до навернення. І справді, війни і криваві переслідування були викликані атеїстичними ідеологіями боротьби з Богом, особливим чином через комунізм і національний соціалізм.
Після об’явлень у 1917 році у багатьох європейських країнах фатімський заклик значною мірою залишився проігнорованим, відбувалася серйозна криза віри і падіння моралі. Зі 100-річної перспективи об’явлень Марії, можна сказати, що в третій частині фатімської таємниці можна розпізнати багато драматичних подій ХХ століття.
У Росії, в 1917 році, ладу посіли комуністи, які з диявольською ненавистю нищили церкви і мордували майже все духовенство та мільйони віруючих людей.
Однак у Німеччині в університетах поширювалася ідеологія національного соціалізму та культурного марксизму. В університеті у Франкфурті творці так званої Франкфуртської школи поставили під сумнів існування об’єктивної істини. Вони стверджували, що все зло походить від християнської моралі, яку проповідує Католицька Церква. Вони засудили подружню вірність, закликаючи до відриву розуміння статевого акту як продовження роду. Вони визнали аборт як право людини, відмовилися від шлюбу, материнства та сім’ї, повністю прийнявши гомосексуалізм та інші сексуальні відхилення. Людину вони привели до ролі тварини, у якої єдиний сенс життя – сексуальне задоволення.
У 1933 році шляхом демократичних виборів до влади в Німеччині прийшов Гітлер і національні соціалісти, одержимі силами зла, які ненавиділи Христа і Його Церкву. Охоплені сатанинською ідеологією, вони призвели до початку Другої світової війни і найбільших злочинів геноциду в історії людства.
У ХХ столітті померло більше християн через ненависть до їхньо віри, ніж у перших дев’ятнадцяти століттях від народження Христа. У Мексиці в 1926-1930 роках атеїстично-масонська влада жорстоко вбивала сотні тисяч віруючих, включаючи тисячі духовенства, тільки тому, що вони практикували свою віру як католики. Подібна ситуація була в Іспанії в 1936 р.
1939 р., коли атеїстична влада соціалістів і комуністів, керуючись ненавистю до Христа, вбила 13 єпископів, 4184 священиків, 2648 ченців і черниць і десятки тисяч мирян.
Як комунізм, так і національний соціалізм трактували Католицьку Церкву як найбільшого ворога, якого треба знищити. Кінцевою метою обох тоталітарних режимів було повне знищення християнства. Тому такими безжалісними і звірячими способами мучили і вбивали духовенство і віруючих як у радянських, так і в німецьких концтаборах.
Історія вчить нас, що кожного разу, коли люди відкидають Христа і християнську систему цінностей, вона завжди призводить до заснування тоталітарних кримінальних систем, геноциду, падіння культури, свободи і морального виродження суспільств – і, отже, створення справжнього пекла на землі.
Присвята Непорочному Серцю Марії
Обявивши третю таємницю Фатіми в 1917 році, Діва Марія дала зрозуміти нам, що майбутнє світу залежить від ставлення людей. Якщо вони будуть вірними Богу, історія піде в правильному напрямку. Натомість, відмова від Бога принесе з собою ненависть, поневолення, криваве переслідування, війни і різні катаклізми. „Якщо люди робитимуть те, що я вам скажу”, – сказала Богородиця, – багато хто буде врятований і матиме мир. Війна закінчиться [мова йде про Першу світову війну]. Але якщо люди не перестануть ображати Бога, за понтифікату Пія XІ розпочнеться наступна, ще гірша війна [мова йде про Другу світову війну, яка фактично почалася в 1938 році з приєднанням Австрії до Німеччини]. Коли однієї ночі ви побачите невідоме світло, знайте, що це великий знак від Бога, що він скоро покарає світ за його злочини, пов’язані з війною, голодом, переслідуванням Церкви і Святішого Отця. Цей знак світла, як попередження перед вибухом Другої світової війни, був помічений по всій Європі 25 січня 1938 року.
Початок Другої світової війни був наслідком гріхів конкретних людей і народів, які призвели до вибуху немислимого зла.
1 вересня 1939 року німецькі війська почали військову агресію в Польщі, здійснюючи страшні злочини геноциду. Те ж саме вчинила Сталінська армія, яка прийшла через 17 днів.
У Фатімі Богородиця просила, щоб Святіший Отець присвятив увесь світ Її Непорочному Серцю, з особливою увагою до Росії, у єдності з єпископами всього світу. про це прохання Марії пригадала Папі Пію XII Св. Люсія в листі, якого надіслала йому в 1940 році. Разом із Олександрією і єпископами Португалії Папа Пій XII довірили світ Непорочному Серцю Марії 31 жовтня 1942 року. Цей акт він повновив пізніше – 8 грудня. Господь Ісус, який незабаром з’явився сестрі Люсії, висловив свою радість у цій події і пообіцяв, що завдяки йому війна триватиме коротше. У 1942 році на фронтах Другої світової війни німецькі війська святкували найбільші тріумфи. Дивно, що від моменту доручення світу Непорочному Серцю Марії Пієм XII, слідувала ціла низка поразок нацистської армії на всіх фронтах війни. Найбільші програні німцями битви відбулися в літургійні свята Божої Матері.
Так, 2 лютого 1943 року німецькі війська зазнали руйнівної поразки під Сталінградом. У ній загинули 750 тисяч німецьких солдатів, а 90 тисяч – взяті у полон. Це було початком падіння Третього рейху. 15 серпня 1943 року була захоплена Сицилія; 8 вересня 1943 року Італія переходить на бік союзників; 15 серпня 1944 року союзники висадилися на півдні Франції; 8 травня 1945 року на свято Архангела Михаїла, покровителя Німеччини, капітулюють останні групи німецьких військ; 15 серпня 1945 року в кінці кінців капітулює Японія і закінчується Друга світова війна.
Тож ми бачимо, що доля Другої світової війни була вирішена між двома основними Марійними святами: 8 грудня 1942 року та 15 серпня 1945 року.
Після Другої світової війни комуністичний режим був навязаний країнам Центральної Європи. У СРСР і в країнах комуністичного блоку продовжувались криваві переслідування католицької церкви. В найкращому стані була Католицька Церква в Польщі, бо примас Август Хлонд і вірні серйозно ставилися до послання Божої Матері з Фатіми і 8 вересня 1946 р. вони зробили акт довіри усього польського народу Непорочному Серцю Марії.
Після закінчення Другої світової війни Радянський Союз перейшов на військове виробництво і готувався до нападу на Західну Європу. Саме тому, через своїх агентів, він ослабив і дестабілізував країни регіону зсередини. Він фінансував марксистсько-інфіковану теологію визволення і пропагування культурного марксизму в університетах і серед інтелектуальної еліти. Культурний марксизм став доктринальною основою сексуальної революції, гендерної ідеології, фемінізму, гей-руху і радикальних екологів. Все робилося і робиться для того, щоб знищити християнські основи європейської цивілізації і католицької церкви.
Знаковий день 25 березня 1984 року
На початку 1980-х років загроза ядерної війни ставала все більш реальною. Найбільші вороги Католицької Церкви пішли організувати замах на життя святого Йоана Павла II. 13 травня 1981 р. на площі св.Петра, найманий професійний вбивця Алі Агджа з відстані близько трьох метрів стріляв у проїзджаючого повз Папу. Агджа був впевнений, що його постріли були точними і смертельними. В голову він не попав, а куля, яка вразила Івана Павла II у черевну порожнину обійшли всі важливі для життя органи, всупереч правилам фізики, ніби якась невидима рука вела її. Професор Кручітті, який оперував Папу, сказав, що це було велике диво.
Під час зустрічі Івана Павла ІІ з Алі Агдою 27 грудня 1983 року в камері римської в’язниці Ребіббія вбивця запитав: „Як так сталося, що ви вижили, я знаю, що я добре прицілився, що постріл був смертельним, а не убив, що це таке, що всі повторюють: Фатіма? Коментуючи ці слова, Іван Павло ІІ сказав: „Алі Агджа розумів, що над його силою стріляти і вбивати є ще якась вища влада”.
Під час перебування в клініці Гемеллі Йоанн Павло ІІ попросив про документацію, пов’язану з явищами в Фатімі. Він уважно вивчав її і перед виходом з лікарні сказав єпископу Гніліці: «Я зрозумів, що єдиний спосіб врятувати світ від війни, від атеїзму – це навернення згідно об’явлення у Фатімі».
25 березня 1984 року Іван Павло ІІ в єдності з єпископами світу присвятив увесь світ, включаючи Росію, Непорочному Серцю Марії.
Це була подія, яка змінила долю цілого світу, подолала силу зла, яка загрожувала усьому людству. «Сила цієї жертви, – сказав тоді Святіший Отець – триває попри всі часи, охоплює всіх людей, народи і нації, вона перевершує все зло, яке дух темряви здатний розпалити в серці людини і в її діях: яке теж розпалює і в наш час [… .]. Ввіряю Тобі, о Матір, увесь світ, усіх людей і всі народи […], вкладаю їх у Твоє материнське серце. О Непорочне Серце! Допоможи нам подолати жах зла, яке так легко вкорінюється в серцях сучасного народу – зла, яке з його неминучими наслідками уже тяжить над нашим сьогоденням і, здається, закриває дорогу в майбутнє».
Після цієї присвяти Святіший Отець подарував єпископу Фатіми особливий дар, сказавши: «Це куля, знята з мого тіла 13 травня 1981 року. Друга загубилася десь на площі св. Петра. Вона не належить мені, а тій, яка чувала наді мною і врятувала мене. Нехай отець єпископ відвезе її до Фатіми і покладе в санктуаріумі як знак моєї вдячності Пресвятій Діві Марії, та як свідчення великих діл Бога. ” Незабаром с. Лусії об’явилася Мати Божа і сказала, що завдяки цій посвяті 25 березня 1984 року Бог врятував світ від ядерної війни.
Чи можна говорити про випадковість, коли 13 травня 1984 року, у річницю першого об’явлення Божої Матері у Фатімі, на військовій базі в Северіморську відбувається гігантська пожежа і вибух 320 ракет, які несли атомні головки та інші накопичені боєприпаси? Тоді боєздатність російського Північного флоту була повністю знищена. Таким чином, загроза атомної війни віддалилась на багато років. День 25 березня 1984 року, в якому Святий Йоан Павло ІІ довірив весь світ і Росію Непорочному Серцю Марії, став поворотним моментом в історії людства. У Польщі була створена профспілка «Солідарність», а у СРСР році перебудова призвела до падіння комунізму в 1989 році . Розпад комуністичної партії «СРСР» стався після невдалого перевороту 22 серпня 1991 року, саме в той день, коли Церква протягом багатьох років згадувала Непорочне Серце Марії. Це було справжнє диво: без війни впала перша в історії зла атеїстична імперія, яка за всяку ціну хотіла знищити християнство. Радянський Союз розпався. Польща та інші країни відновили свою незалежність, а право на практику своєї релігії було відновлено віруючим. Це було велике диво, яке оголосила Богоматір у Фатімі.
Яким буде майбутнє?
Головною причиною нинішньої кризи в Європі є відкинення Христа. Це виражається в моральному занепаді, нав’язуванні гендерної ідеології, в руйнуванні шлюбу і сім’ї, відсутності поваги до життя, масовому вбивстві ненароджених, евтаназії, сексуальній розбещеності, контрацепції, чумі розлученнь, наркоманії тощо. Відмова від християнської системи цінностей призведе до краху демократії і тоталітарного правління і, нарешті, до самознищення. Святий Йоанн Павло ІІ писав, що існує „серйозна загроза поєднання демократії з етичним релятивізмом, який позбавляє політичне та соціальне життя незмінної моральної основи, результатом чого є неможливість пізнати правду. Бо дійсно, „коли нема жодної визначальної правди, яка провадила б політичну діяльність і керувала нею, тоді ідеями та переконаннями можна легко маніпулювати задля цілей, які ставить собі влада. Як учить історія, демократія без цінностей легко перетворюється на відкритий або тонко прихований тоталітаризм” (Veritatis splendor, 101).
Якщо в Західній Європі не буде навернення, покаяння і повернення до християнських основ нашої цивілізації, тоді здається, що цивілізація смерті буде замінена іншою цивілізацією – мусульманським халіфатом.
Третя частина таємниці Фатіми – драматичне попередження проти атеїзму, проголошеного сьогодні гендерною ідеологією та культурним марксизмом. Це дуже серйозне попередження для людей усієї Європи в нинішній момент історії нашого континенту. Фатімське послання говорить, що деякі нації можуть загинути. Якщо не буде навернення, то так, звичайно, станеться.
Наскільки сприяють падінню християнської Європи, журналісти, політики і діячі культури, які відкидають Христа і християнську систему цінностей, просуваючи гендерну ідеологію, аборти, евтаназію, порнографію і моральну вседозволеність.
Ви повинні бути свідомими того, що, голосуючи за антихристиянських політиків, які підтримують гендерну ідеологію, аборти, евтаназію тощо, ви поділяєте відповідальність за злочинні дії їхніх урядів. Якщо європейці не сприймають послання Фатіми і на виборах вони надають владу людям, які борються з Богом, то майбутнє Європи малюється в дуже чорні кольори.
Не слід забувати, що виконання фатімського пророцтва не є чимось неминучим. Це не те, що майбутнього більше не можна буде змінити. Все залежить від ставлення людей, від їх вільного вибору. Якщо прислухаємося до заклику про навернення, то невдачі, об’явлені в третій фатімській таємниці, не наступлять. Але якщо ми не прислухаємось, то нам доведеться поглинати наслідки наших грішних виборів. Божа справедливість виражається в тому, що найбільшим покаранням за гріхи є самі наслідки гріхів. Пророче бачення третьої фатімської таємниці попереджає і нагадує, що майбутнє людства, Європи та Польщі залежить від вільного вибору людей, їхнього вибору за чи проти Бога. Велике фатімське застереження полягає в тому, щоб мобілізувати нашу волю і силу, щоб послідовно йти шляхом віри, до повсякденної наполегливості, до того, щоб завжди бути в стані освячуючої благодаті, перебувати в особистих відносинах з Ісусом в таїнствах покаяння і Євхаристії. Тільки таким чином ви можете захистити себе і інших від вічного прокляття і запобігти війнам, ненависті, кровопролиттю, моральній і біологічній деградації нашого народу.
Вам подобається вміст нашого сайту?
Підтримайте нас!