Аборт – це найчастіша причина смерті у світі. За останніми підрахунками кількість абортів становить 73 мільйони, а не 42, як говорили досі. Отже, щороку внаслідок аборту гине більше людей, ніж налічує населення таких країн як Велика Британія, Італія чи Франція…
Ця величезна кількість показує масштаб явища, яке св. Йоан Павло ІІ назвав «культурою смерті», що ґрунтується на «структурі гріха». Вона стосується не тільки сумління окремих людей, а маючи глобальний вплив, творить постійні структури, які нищать суспільні та міжнародні відносини. Тепер тільки у шести країнах з високим рівнем розвитку ненароджені діти мають правовий захист. У цій групі – Андорра, Мальта, Монако, Сан-Марино, Ліхтенштейн і Польща. Проте на міжнародному форумі ці країни зазнають сильного тиску. Європарламент 2021 року ухвалив резолюцію, в якій закликає негайно дозволити вбивство ненароджених дітей «на вимогу» на території всього Євросоюзу. Також ООН здійснює тиск на деякі країни і закликає легалізувати аборти. Ці дії вписуються в сучасний процес припасовування аборту до основних прав людини (серед яких, що за іронія, міститься право на життя).
Також у США триває боротьба між прихильниками і противниками абортів. Нещодавно, після майже 50 років, Верховний суд Сполучених Штатів скасував рішення у справі Ро проти Вейда 1973 року, даючи цим змогу владі окремих штатів регулювати закон про аборти. Досі ліберальний закон спричинився до смерті майже 60 мільйонів ненароджених дітей. Завдяки новій законодавчій можливості вже 13 штатів різною мірою стали на захист ненароджених дітей. На жаль, протилежністю цього є Каліфорнія і Міннесота, де легалізували аборти аж до народження. Досвід вчить, що законодавство має великий вплив на кількість абортів. Позитивним цього прикладом є Польща, де 22 жовтня 2020 року Конституційний трибунал ствердив, що положення Закону про заборону абортів 1993 року, яке дозволяло переривати вагітність у разі серйозних і незворотних вад розвитку плода або невиліковної хвороби, загрозливої для життя, незгідне з конституцією. Постанова набула чинності наприкінці січня 2021 року. Про наслідки цього рішення свідчить статистика: 2019 рік – 1110 абортів, 2020 рік – 1053 аборти, 2021 рік – 107 абортів.
Могутній бізнес
Реальність Сполучених Штатів, крім правничої боротьби за захист життя, добре ілюструє також фінансовий аспект абортивного бізнесу. Зі звіту 2020-2021 податкового року організації Planned Parenthood можна дізнатися, що вона досягла за цей період рекордного результату – 383 460 абортів, отримуючи найбільше, ніж було досі, фінансування – 633,4 млн доларів. Виручена сума становила 1,7 млрд доларів, а прибуток – 133,7 млн доларів. Кількість абортів у Planned Parenthood за цей період значно зросла, а сума інших пропонованих послуг зменшилася. У всіх Сполучених Штатах прибл. 40% абортів зроблено саме у закладах Planned Parenthood. Попри такі однозначні цифри ця організація витривало намагається втримати репутацію, що її головна місія і мета – це не збагачення завдяки абортам. Тому варто тут згадати свідчення Абби Джонсон, колишньої директорки Planned Parenthood. Вона прямо говорила, що постійне збільшення кількості абортів – це бізнес-модель організації. Так само однозначно про абортивний бізнес говорила Керол Еверетт, колишня власниця мережі абортивних закладів. Вона виявила, що задля більших прибутків працівники намагаються збільшити кількість абортів, ризикуючи здоров’ям, а іноді і життям жінок.
Контрацептиви і аборти
Боротьба за та проти абортів, що точиться у світі, – це не лише питання грошей, переконань чи політичних ігор, це стосується совісті кожної людини. Святий Йоан Павло ІІ в енцикліці Evangelium vitae показав, куди сягають корені цього гріха. Святіший Отець писав про «контрацептивну ментальність», що є протилежністю відповідального батьківства. Бо коли доходить до зачаття «небажаного» життя, аборт стає великою спокусою. Папа пояснив, що спільного має застосування контрацептивів із абортами: «Власне проабортивна культура набула найбільшого поширення саме в тих прошарках, де заперечують учення Церкви про контрацепцію. Безсумнівно, контрацепція і переривання вагітності з погляду моралі є двома принципово різними видами зла: один суперечить повній правді статевого акту як правильного вияву любові між чоловіком і жінкою, інший знищує життя людської істоти; перший суперечить чесноті подружньої чистоти, другий є суперечним із чеснотою справедливості і безпосередньо ламає Божу заповідь “не вбивай”. Попри різну природу й моральну вагу, дуже часто ці два види зла виявляються в тісному зв’язку, наче плоди однієї рослини» (Evangelium vitae, 13). Святіший Отець зазначив, що іноді контрацептиви чи аборти вибирають з огляду на різні проблеми або труднощі, які, втім, нікого не звільняють від обов’язку дотримання Божого закону. Обставини можуть зменшити відповідальність і вину людей, що діють проти життя, але вони не змінюють природи поганого вчинку вчинку. Папа вказав, що дуже часто аборти і контрацептиви – це наслідок гедоністичного і безвідповідального ставлення до статевого життя, що спирається на егоїстичну свободу. Тоді зачате життя стає ворогом, якого потрібно уникати, а якщо контрацептиви виявляться неефективними, – позбутися.
Викривлене розуміння свободи
Ще одна суттєва причина поширення абортів, на яку звернув увагу св. Йоан Павло ІІ, – це викривлене розуміння свободи. Проабортивні кола докладають великих зусиль, щоб пропагувати погляд: рішення про аборт – це вияв особистої свободи, і вона є правом людини. Папа назвав цю реальність «війною сильних проти безсилих». Її наслідки добре показують історії людей, які вижили після аборту. Такий приклад, між іншими, – Джанна Джессен, що мала загинути після процедури з використанням соляного розчину. Вона народилася жива. За багато років, вже як доросла жінка, вона поставила прихильникам абортів таке питання: «Якщо аборт – це право жінки, то де були мої права?». Життя Джанни виявляє фальшивість такого розуміння права на свободу вибору. Викривлене розуміння свободи влучно описав св. Йоан Павло ІІ: «Свобода заперечує сама себе, прямує до саморуйнації, до знищення іншої людини, коли перестає визнавати і поважати її засадничі зв’язки істиною (…) в той же час людина не приймає вже й істину про добро і зло як єдиний безсумнівний критерій зіставлення у своїх рішеннях, але керується тільки суб’єктивною і мінливою думкою чи просто своїм егоїстичним інтересом і примхою» (Evangelium vitae, 19). Папа показав також наслідки такого розуміння свободи у соціальному житті: «Первинне і невіддільне право на життя стає предметом дискусії чи відверто заперечується в парламенті або волею частини суспільства… Це згубний результат необмеженого панування релятивізму: “право” перестає бути правом, оскільки вже не спирається на міцні підвалини недоторканності особи і підпорядковується владі сильнішого. Відтак демократія, зраджуючи власні засади, по суті перероджується в тоталітарну систему» (Evangelium vitae, 20). 73 мільйони ненароджених дітей, позбавлених життя впродовж року, – це кількість, що у багато разів перевищує суму жертв тоталітарних систем ХХ століття.
Ослаблена чутливість до Бога і людини
Святий Йоан Павло ІІ показав, що найглибша причина боротьби між «культурою життя» і «культурою смерті» – це ослаблення чутливості до Бога і людини. В сучасному світі таке явище є дуже серйозною загрозою. Папа навчав: «Разом із втратою чутливості до Бога, втрачається також чутливість до людини, її гідності і життя; з другого боку, систематичне порушення морального закону, особливо в серйозному питанні про повагу до людського життя і його гідності, поступово ослаблює здатність відчувати життєдайну і спасительну присутність Бога» (Evangelium vitae, 9). Отже, все життя людини – і земне, і у вічності – зумовлене її чутливістю до Бога і людини. Святіший Отець пояснив, якими можуть бути наслідки втрати такої чутливості: «Людина вже не спроможна спостерегти саму себе як щось “містично відмінне” від інших земних створінь: вона визнає, що є тільки однією з багатьох живих істот, організмом, який (у найліпшому разі) досягає дуже високого ступеня розвитку. Замкнута в тісному колі своєї фізичної природи, вона якоюсь мірою стає “річчю” і перестає розуміти “трансцендентний” характер того, що “існує як людина”, а тому вже не сприймає життя як розкішний дар Божий, ввірений на її відповідальність, аби приймала його з любов’ю і “шанувала” як “святу” дійсність. Життя стає для неї просто річчю, яку вона вважає за свою виняткову власність, що нею можна цілковито панувати і будь-як порядкувати» (Evangelium vitae, 21). Щодо ненародженої дитини, то її вже сприймають не як повноцінну особу, а як об’єкт будь-якого рішення дорослих.
Ось людина
Дискутуючи про аборти, постійно потрібно нагадувати, що це стосується конкретних дітей. Адже життя людини розпочинається вже у момент зачаття. Це незаперечний науковий факт. З моменту зачаття людина має свій унікальний набір генів, стать, колір очей і волосся, а також риси характеру. З 21-го дня життя у малюка починає битися серце. З 7-го тижня вагітності дитина може відчувати біль за допомогою больових рецепторів. У момент зачаття розпочинається плавний процес розвитку людини. Конгрегація Доктрини Віри стверджує: «Людське життя є священне, бо вже з самого початку містить у собі “творчу дію Бога” і навіки перебуває в особливих стосунках з Творцем – її єдиною метою. Тільки Бог є Владикою життя з самого його початку – аж до кінця» (Donum vitae, 5). Позбавити життя ненароджену дитину – це протиставитися Богові. Святий Йоан Павло ІІ ствердив: «Хто зводить руку на життя людини, почасти зводить руку на самого Бога» (Evangelium vitae, 9).
Стратегія захисників життя
Бути на боці життя – це не означає обмежити свою діяльність до боротьби з абортами. Це турбота про життя всіх людей, які постраждали через гріх аборту, це боротьба за їхні душі. Тому стратегія захисників життя, по-перше, охоплює молитву. Найпоширеніша молитва – це духовне усиновлення зачатої дитини. По-друге, для захисту життя дуже важлива освіта. Потрібно здобувати глибокі знання, щоб не піддатися маніпуляціям, щоб вміти дискутувати і передавати інформацію іншим. По-третє, важлива допомога. Захист життя – це також конкретна, матеріальна допомога тим, кому вона потрібна, а також фінансова підтримка організацій, які служать життю. Такі комплексні дії дають конкретні плоди у будуванні цивілізації життя і любові. Місія захисту життя така важлива, що ніхто не повинен байдуже до цього ставитися.
Духовне усиновлення зачатої дитини
Кожен, хто хоче молитися про збереження життя ненародженої дитини, якій загрожує аборт, може її духовно усиновити.
Обітниця духовного усиновлення зачатої дитини:
Пресвята Діво Богородице Маріє, всі Ангели та Святі! Прагнучи нести допомогу ненародженим дітям, твердо постановляю та обіцяю, що від сьогодні духовно усиновлюю одну дитину, ім’я якої знає тільки Бог. Хочу впродовж дев’яти місяців щоденно молитися про її порятунок і щасливе народження, а також про її праведне життя. Господи, допоможи мені виконати цю постанову, а ту дитину, ім’я якої знаєш лише Ти, оберігай своєю могутньою опікою. Амінь.
Мої додаткові зобов’язання:
- одна таємниця розарію
- добровільні зречення і духовні жертви.
- щоденна молитва «Господи Ісусе…».
Щоденна молитва
Господи Ісусе, за заступництвом Твоєї Матері, Пресвятої Діви Марії, яка з любов’ю Тебе породила, а також за заступництвом святого Йосифа, якому Тебе довірили і який був Твоїм Опікуном після народження, прошу за цю дитину, котру я духовно усиновив (-ла), яка ще не народилася і зараз перебуває під загрозою загибелі.
Прошу Тебе, Господи Ісусе: даруй батькам цієї дитини любов і відвагу, щоб вони залишили своїй дитині життя, яке Ти сам для неї призначив. Амінь.
Вам подобається вміст нашого сайту?
Підтримайте нас!