У нас є вибір між двома шляхами. Один веде до повноти життя на небі, інший – до вічного осудження в пеклі. Від кожного з нас залежить вибір дороги. «Ось перед людьми – життя і смерть: що забажає, те йому й дасться» (Сир 15, 17).
Не потрібно прикладати великих зусиль, щоб іти дорогою гріха, яка веде до вічної погибелі. Нею крокує багато людей, адже цей шлях вигідний і легкий. Натомість дорога вірності заповідям та Євангелію, що веде до безмежного щастя на небесах, вузька і вимагає постійного змагання з силами зла, зусиль, щоби перемагати свої гріхи, свій егоїзм, лінь і різні спокуси. Складно йти дорогою заповідей, – тому мало таких, які нею йдуть вірно й постійно (пор. Мт 7, 13-14).
«Горе тим, що зло добром звуть а добро – злом» (Іс 5, 20)
Людина вільна; вона може відкинути Бога та Його заповіді, може сама вирішувати, що добре, а що погане, може називати зло добром, а добро – злом. Сьогодні багато людей відкидають VI i IX заповіді, противляться вченню Ісуса про людську сексуальність, сприймаючи, як належне, дошлюбне та позашлюбне статеве життя, порнографію, мастурбацію, петтінг, гомосексуалізм, контрацепцію, аборти, запліднення in vitro та ін.
На адресу таких людей Господь промовляє жахливе «горе»: «Горе тим, що зло добром звуть, а добро – злом» (Іс 5, 20), «Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі» (Іс 10, 1), «Горе тій людині, через яку спокуси приходять!» (Мт 18, 7). Господь говорить до нас чітко та однозначно: «Чи ж не знаєте, що неправедні царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п’яниці, ані злоріки, ані грабіжники – царства Божого не успадкують» (1 Кор 6, 9-10).
Легковажити і применшувати гріх нечистоти вкрай небезпечно. Нерозкаяність, грішне життя, постійний перегляд порнографії, знеособлює людину, поглиблюючи егоїзм і знищуючи здатність відчувати любов, а також дає можливість силам зла поневолити її. І якщо така людина не навернеться до Бога, жаліючи за свої гріхи, то її спосіб життя призведе до найбільшої трагедії, якою стане жахлива реальність пекла.
«Що хто посіє, те й жатиме» (Гал 6, 7)
Вічне осудження – це стан абсолютного егоїзму, до якого людина впевнено прямує, відкидаючи Бога, Його заповіді та живучи так, якби Бога не існувало. З кожним свідомим і добровільним гріхом у людині зростає егоїзм і зменшується здатність любити. Якщо гріх повністю робить людину нездатною до любові, то такий 100-відсотковий егоїст у хвилину смерті з ненавистю відкине спасенну любов Бога. Це і є пекло. Святий Павло застерігає: «Не обманюйте себе самих: з Богом жартувати не можна. Що хто посіє (живучи на землі), те й жатиме (після смерті). Хто бо для свого тіла сіє, той з тіла пожне зотління; а хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне» (Гал 6, 7-8).
Ісус прагне всіх нас обдарувати повнотою щастя на небесах. У своїй смерті та воскресінні Він узяв на себе всі наші провини і кожного з нас огортає безмежжям свого милосердя. Якщо назвемо свої гріхи на ім’я, визнаємо їх Ісусові, щиро жаліючи за них, а також постановимо виправитися, тоді відчуємо чудо Божого милосердя – прощення всіх наших гріхів.
Проте людина може погордувати Божим милосердям. Цілковите неприйняття Божого милосердя Господь називає гріхом проти Святого Духа. Цей гріх неможливо простити, оскільки людина сама кардинально відкидає Боже милосердя і можливість навернення (пор. Мт 12, 31-33).
Вічне пекло – це наслідок усього земного життя людини, яка добровільно віддалася в неволю нечистих сил. Тому Бог, який безмежно нас любить, застерігає: «Не шукайте собі смерти вашим життям безпутнім і не накликайте погибелі на себе ділами рук ваших» (Мудр 1, 12).
Об’являючись у Фатімі, Матір Божа нагадала, що найбільша трагедія і нещастя людини – це гріх та перебування в ньому, що веде до повного заперечення Бога, а отже до пекла. Якщо хтось свідомо і добровільно вибирає неволю гріхів нечистоти, таких як порнографія, дошлюбне та позашлюбне статеве життя, гомосексуалізм, мастурбація та ін., і відкидаючи, погордувавши, Боже милосердя, не хоче навернутися, тоді йде дорогою, що веде до вічного страждання. Хвилина смерті остаточно визначить вічність: спасіння чи осудження.
«Боже Милосердя – пише свята Фаустина – часом доторкає грішника в останню хвилину, дивним і таємничим способом. Ззовні нам здається, що вже все втрачено, але це не так; душа освітлена промінням безмежної Божої благодаті, звертається до Бога в останній момент з такою силою любові, що вмить отримує від Бога пробачення провин і кари. О, яке ж незбагненне Боже Милосердя. Але, о жах! Є також душі, які свідомо і добровільно цю благодать відкидають і гордують нею. І хоч в хвилину смерті, Бог дарує душі мить просвітлення в яку, якщо душа захоче, може повернутись до Бога. Проте часом душі настільки затверділі, що свідомо вибирають пекло, знецінюють всі молитви, які за них інші душі до Бога звертають і навіть ударемнюють зусилля самого Бога» (Щоденник, 1698).
Рух Чистих Сердець
Не можна бути християнином, маючи водночас язичницьку свідомість, тобто приймати як належне аборт, метод запліднення in vitro, контрацепцію, розлучення, гомосексуальні зв’язки, дошлюбні та позашлюбні стосунки, порнографію, мастурбацію та інші вчинки, що суперечать християнській моралі про людську сексуальність. Христос об’явив нам, що кожна людина має безмежну гідність і цінність. Кожна особа створена на образ і подобу Божу, тому ніколи не можна прирівнювати тіло до предмету, просто його використовуючи чи пожадливо оглядаючи. Покликання людини – любити, безкорисливо даруючи себе. Це повинно проявлятися у всіх вимірах людського життя. Передусім, вона має посвятитися Богові у відповідь на Його цілковите посвячення себе людині. Потім скеровуватися до того, щоб виразити справжню любов до ближнього, а навіть любов до ворогів. Безкорисливий дар себе включає також сексуальні стосунки. У Божих планах вони мають бути частиною таїнства Подружжя. Христос у цьому таїнстві дає право чоловікові та дружині на сексуальне життя. У момент шлюбу Ісус Христос освячує чоловіка та жінку, об’єднуючи їх у нерозривну спільноту подружжя. І перебуваючи в стані освячувальної благодаті, їхні сексуальні стосунки стають даром взаємного освячення, досвідом взаємної любові в любові Бога.
Щоб так переживати взаємну любов, чоловік та жінка повинні мати чисті серця та вміти панувати над своєю пожадливістю і почуттями. Тільки вільна людина з чистим серцем може любити, може ставати безумовним даром. Така зрілість людини – це завдання для кожного. Любити можна тільки вільним і чистим серцем. Чисте серце – це дар, який ми отримуємо від Христа, але потрібно щиро цього прагнути, лікуючись у Його «клініці чистих сердець» та витривало працюючи над своїм характером.
Ісус запрошує всіх до спільноти Руху Чистих Сердець, щоби розпочати цю найважливішу, захопливу життєву пригоду дозрівання до любові.
Хто може приєднатися до Руху Чистих Сердець? Кожен, хто хоче пожертвувати Ісусові своє серце для лікування, випрацьовуючи свій характер і навчаючись від Нього любити чистою любов’ю.
Які вимоги? Щира готовність виконувати всі зобов’язання, що містяться в Молитві ввірення РЧС.
Коли і як можна приєднатися до Руху Чистих Сердець? Кожної миті! Спершу висповідайся, а прийнявши Ісуса у Святому Причасті, цілковито посвятися Богові, промовляючи Молитву ввірення.
Ісусе Христе, дякую Тобі, що Ти полюбив мене безмежною любов’ю, яка береже від зла, підносить із найбільших падінь і лікує найболючіші рани. Віддаю Тобі свою пам’ять, розум, волю, душу і тіло разом зі своєю сексуальністю. Присягаю уникати статевих стосунків до того, як укладу таїнство Подружжя. Відмовляюся купувати, читати і переглядати порнографічні журнали, інтернет-портали, програми чи фільми (Дівчата додають: «Обіцяю скромно одягатися і жодним чином не провокувати пристрасних думок чи прагнень»). Обіцяю щоденно зустрічатися з Тобою в молитві та читанні Святого Письма, часто приступати до Святого Причастя і поклонятися Пресвятим Дарам. Обіцяю регулярно сповідатися, не знеохочуватися і відразу ж підводитися з кожного гріха. Господи Ісусе, навчай мене систематично працювати над собою, а особливо – уміти контролювати свій статевий потяг та емоції. Прошу в Тебе мужності у щоденній боротьбі зі злом, щоб я ніколи не вживав (не вживала) наркотиків і уникав (уникала) всього, що поневолює, особливо алкоголю й нікотину. Навчай мене діяти так, щоб у моєму житті найголовнішою була любов. Маріє, моя Мати, веди мене дорогою віри до самого джерела любові – до Ісуса. Зі святим Йоаном Павлом ІІ хочу цілковито віддатися Тобі: «Totus Tuus, Маріє»! Твоєму Непорочному Серцю віддаю всього (всю) себе, все, чим я є, кожний свій крок, кожну мить свого життя. Блаженна Кароліно, випроси мені дар чистого серця. Амінь!
Ісус має бути твоїм єдиним Господом і Спасителем, найбільшою любов’ю твого життя. Стаючи Його цілковитою власністю, ти погоджуєшся і дозволяєш, щоби Він наповнив Твоє серце своєю цілющою любов’ю та всіма благодатями, яких потребуєш, щоби жити як гідна людина. Таке повне посвячення Христові – це також зобов’язання жити згідно з заповідями, адже «Це бо любов до Бога: берегти його заповіді» (1 Йн 5, 3). Тому в Молитві ввірення РЧС робиш конкретні постанови, щоб дисциплінувати своє життя і
впорядкувати свої щоденні справи, а завдяки цьому Ісус матиме доступ до твого серця і формуватиме твій характер за твоєї активної співпраці. Дуже важлива обітниця – відмова від дошлюбного сексуального життя, а також радикальне уникання порнографії. Це дуже конкретний спосіб, щоб відкрити своє серце на вимоги, які ставить Ісус – просто потрібно рішенням волі зненавидіти нечистоту, яка на рівні емоцій і відчуттів дуже приваблива та спокуслива.
Дуже важливою також є обітниця щоденної молитви. Молитва для нас така ж необхідна, як їжа та повітря, щоби ми могли нормально функціонувати та жити гідним життям. Без молитви ми духовно вмираємо, адже втрачаємо Божу любов і вічне життя. Не можна підлаштовувати молитву до своїх почуттів і настрою. Потрібно молитися щодня в той самий час, а коли з’являється апатія, ми повинні ще більше часу присвятити на перебування з Ісусом і Марією.
У «клініці чистих сердець» ключовим моментом нашого дозрівання до любові є зустрічі з Ісусом у таїнстві Покаяння та в Євхаристії. Тому ми зобов’язуємося регулярно сповідатися, якнайчастіше брати участь у Святій Месі, поклонятися Пресвятим Дарам та відразу ж підводитися зі смертельних гріхів, визнаючи їх у сповіді.
Добрих прагнень замало, щоби йти дорогою зрілої любові. Обов’язково потрібно врегулювати свій розпорядок дня, щоб у ньому був постійний час на молитву, працю та відпочинок. Найважче у формуванні характеру – це подолати свої погані звички, і це болітиме найбільше. Наприклад, намагайся лягати швидше, приблизно о 22.00, а також швидше прокидатися – о 5.00. Вчися відмовлятися від телевізора, інтернету, щоби мати більше часу на молитву чи спорт. План дня, який ти складеш на молитовній консультації з Ісусом, гармонізує твоє життя. Кожного вечора роби іспит совісті, постановляючи виправитися, і ніколи не знеохочуйся. «Горе серцю байдужому, бо, не мавши віри, буде воно беззахисне» (Сир 2, 13).
Пам’ятай: усе, що цінне, здобувається важкою працею, зусиллям і зреченням себе. Не забувай, що одним із важливих елементів формації Руху Чистих Сердець є читання часопису «Любіть одне одного!».
Поінформуй нашу редакцію про цю велику подію – твій вступ до Руху Чистих Сердець. Повідом нам свої дані (ім’я, прізвище, адресу, дату народження та дату вступу до РЧС), щоби ми вписали тебе в Книгу Чистих Сердець і надіслали формаційні матеріали разом зі спеціальним благословенням.
Ісусові дуже важливо, щоби ви писали та надсилали редакції свої свідчення, ділячись своїм досвідом віри, дозрівання до любові, боротьби з гріхом і силами зла.
Пам’ятаймо одне про одного в щоденній молитві, особливо молячись розарієм та Коронкою до Божого милосердя.
З серця вас благословляю!
О. Мечислав Пьотровскі
із редколегією
Вам подобається вміст нашого сайту?
Підтримайте нас!