Скажи змученому людству, нехай пригорнеться до Мого Милосердного Серця, а Я наповню його миром („Щоденник”, с. 375, 1074). Людство не отримає умиротворення, поки не вдасться з довірою до Мого Милосердя („Щоденник”, с. 128, 300).
Ці слова, сказані Господом сестрі Фаустині в 30-х роках двадцятого століття, нагадують нам про основні бажання кожної людини й показують причину глибокої тривоги більшості людських душ.
Сестра Фаустина була мало відомою під час свого земного життя. Проте через 10 років після смерті її ім’я та фотографія поширилися по всьому світу. Незадовго до смерті сестра Фаустина писала:
Я відчуваю, що моя місія не закінчиться з моєю смертю, а почнеться. Тим, хто в душі сумнівається, я відкрию брами неба, щоб ви переконалися в доброті Бога, щоб ви більше не ранили недовірою Найсолодше Серце Ісуса. Бог є Любов і Милосердя („Щоденник”, с. 123, 281).
Волею Всемогутнього Бога було через черницю, яка вірно співпрацювала з Його Благодаттю, оголосити світу нові форми вшанування Божого Милосердя.
Образ Ісуса Милосердного
Місія сестри Фаустини почалася в 1931 році, коли їй з’явився Господь. Вона побачила Ісуса в білій накидці, Його права рука була піднесена для благословення, ліва торкалась накидки на грудях, звідки виходило два промені – червоний та білий.
Сестра Фаустина мовчки вдивлялася в Господа. Її душа була охоплена великим трепетом і одночасно безмежною радістю. Через декілька хвилин Господь промовив такі слова: намалюй образ, який бачиш, із написом Ісусе, покладаюся на Тебе… Обіцяю, що душа, яка буде шанувати цей образ, не загине. Обіцяю їй також іще тут, на землі, перемогу над неприятелями, а особливо в час смерті. Я сам буду оберігати її як Свою славу („Щоденник”, с. 22, 47). Даю людям посудину, з якою вони повинні приходити за благодатями милосердя. Цією посудиною є ікона з написом “Ісусе, покладаюся на Тебе” („Щоденник”, с. 37, 327). Хочу, щоб цю ікону вшановували у вашій каплиці та у всьому світі („Щоденник”, с. 22, 47).
За проханням духовного наставника сестра Фаустина спитала Господа, що означають промені на іконі. Під час молитви вона почула відповідь: Ці два промені означають Кров і Воду; білий промінь – воду, яка виправдовує душі; червоний промінь – Кров, яка є життям душ… Ці два промені вийшли зсередини Милосердя Мого в той момент, коли помираюче Серце Моє було пронизане списом на Хресті… Блаженний, хто буде перебувати в їх тіні („Щоденник”, с. 128, 299).
Вінчик до Божого Милосердя
Сестра Фаустина писала 13 листопада 1935 року: я побачила Ангела Божого гніву („Щоденник”, с. 191, с. 474). Молитви сестри Фаустини були безсилі затримати страшну кару, поки не з’явилась Пресвята Трійця. Тоді вона почала молитися словами, почутими всередині…
Предвічний Отче, жертвую Тобі Тіло й Кров, Душу й Божество Улюбленого Твого Сина і Господа нашого Ісуса Христа, щоб вимолити прощення за наші гріхи і гріхи всього світу; заради Його страждань будь милосердним до нас і до всього світу („Щоденник”, с. 192, 474-475).
Коли с.Фаустина повторювала цю молитву, Ангелу забракло сил для виконання вироку. Наступного дня, входячи до каплиці, вона почула внутрішній голос, який пояснив, як необхідно молитися почутою молитвою, тобто «Вервичкою до Божого Милосердя».
Постійно молися словами цього Вінчика. Кожен, хто буде так молитися, відчує велике милосердя під час смерті. Священики будуть подавати його грішникам як останню дошку спасіння; навіть якщо б грішник був закоренілим і всього лише раз прочитав цей Вінчик, – відчує благодать безмежного Мого Милосердя („Щоденник”, с. 264, 687). О, якими великими благодатями наділю душі, які будуть молитися словами цього Вінчика… („Щоденник”, с.310, 848) … цією молитвою випросиш усе, якщо те, що будеш просити, буде узгоджено з Моєю Волею („Щоденник”, с.566, 1731).
Жадаю, щоб весь світ пізнав Моє Милосердя; незбагненними для людського розуму благодатями хочу наділити душі, які довіряють Моєму Милосердю.
Вам подобається вміст нашого сайту?
Підтримайте нас!